У лікувальних цілях використовують листя та насіння (насіння використовують у їжу). З листя виготовляють дуже ефективні ліки (настоянки, сухі екстракти та велика кількість фармацевтичних препаратів). Композиції застосовуються насамперед для лікування порушень циркуляції крові, особливо у літніх людей. Сприятливий ефект цієї рослини у випадках астми та бронхіту був описаний ще в 2600 р. до н. е. Гінкго був відомий в традиційній китайській медицині ще 5000 років тому, і сьогодні його також вирощують для потреб західників. Поліпшення кровообігу Екстракт листя застосовується при хворобі Альцгеймера та Паркінсона, деменції та запамороченні. Його також приймають в умовах, що спричиняють зменшення припливу крові до мозку, особливо у людей похилого віку, а симптомами є втрата пам’яті та труднощі з концентрацією уваги, дзвін у вухах, запаморочення, перепади настрою та утруднення слуху. Деякі люди використовують гінкго для поліпшення кровообігу загалом, при болях у ногах після тривалої прогулянки та синдромі Рейно, при якому біль виникає в пальцях рук і ніг через холод. Загалом сполуки в листі розширюють судини, посилюють кровотік в артеріях і допомагають при деяких захворюваннях кровоносної системи. Гінкго зміцнює вени та зменшує кровотечі в капілярах, може допомогти при астмі та запобігти атеросклерозу. Препарати покращують кровообіг, тобто кровотік у мозку, руках та ногах, полегшують втрату відчуття, поколювання, судоми, оніміння та відчуття холоду. Насіння має протигрибкові та антибактеріальні властивості. Насіння необхідно відварювати або смажити, оскільки воно містить отруйний алкалоїд гінкго-токсин. Смажене використовується для одного виду азіатського супу, і ті, хто його скуштував, стверджують, що на смак він нагадує плоди солодкого каштана. Гінкго містить численні речовини, більшість з яких належать до флавоноїдів та терпенових трилактонів. Флавоноїди мають антиоксидантну дію, зміцнюють судини та покращують кровообіг.