Майоран (Origanum majorana L.), належить до родини Lamiaceae.

Завдяки своїм властивостям його рекомендували в лікувальних цілях Гіппократ, Парацельс, Хільдегард з Бінгена.

Майоран має вертикальне стебло висотою від 20 до 50 см, сильно розгалужене у більш тонкі, але жорсткі чотирибічні гілки. Листя розташоване навпроти сидячих або з коротким черешком, довгасте. Квітки світло-червоні, іноді білі, в щільних, яйцеподібних або кулястих скупченнях, розташованих в пазухах верхівкових листків.

Походить майоран з Індії, звідки поширився на арабські країни, Єгипет, а також Середземномор’я. В основному його вирощують у помірних садах через високу чутливість до морозів. Ми можемо виростити його самі: протягом березня висіваємо майоран у горщики, у травні висаджуємо розсаду в пухкий та удобрений ґрунт у саду на відстані 15 см. Рослину слід захищати від вітру і регулярно прополювати бур’яни. Час цвітіння - липень - серпень, залежно від місця проживання

Збирають зазвичай квітучу рослину, листя і верхню частину квіткової рослини. Майоран швидко сохне в теплому і повітряному місці в тіні. Майоран можна зберігати кілька років у добре закритих ємностях, щоб не втратити багато лікарських речовин. Містить ефірну олію з терпеном і терпінеолом, танін, гіркі речовини, камфору, камедь, мінеральні солі, залізо, вітамін С, тощо...