Агротехнічні заходи є найважливішими у боротьбі з кукурудзяною бур’янкою, і вони включають сівозміну, удобрення, обробіток ґрунту, спосіб та час сівби. Ці заходи, як правило, запобігають розвитку личинок. Сівозміна - це міра, яка часто застосовується, і є найбільш ефективною у боротьбі з кукурудзяним бур’яном. Появі жуків можна запобігти, уникаючи повторного посіву кукурудзи, оскільки ті, хто відкладає яйця в серпні, вибирають ділянки, посіяні кукурудзою. Щоб запобігти появі кукурудзяної бур’янки, важливо дотримуватися трирічну або чотирирічну сівозміну. Повторний посів наступного року забезпечує їжу личинкам, які вилуплюються протягом травня та червня. Запліднення покращує регенерацію пошкодженого кореня, тобто шкода зменшується. Обробіток ґрунту восени призводить до механічного пошкодження яєць і зміни їх вертикального розташування в ґрунті (одна частина яйця переноситься на поверхню і вона замерзає). Вирощування толерантних гібридів є одним із агротехнічних заходів. Вибрані гібриди повинні бути добре пристосовані до умов вирощування та мати добре розвинену кореневу систему. Такі гібриди більш толерантні до нападу личинок кукурудзи. Контроль за цим значним шкідником можна здійснювати за допомогою феромонових приманок, жовтих липких пластинок або шляхом дослідження (оцінки) пошкодження кореня кукурудзи. Феромонові приманки - це синтезовані сексуальні атрактанти, які приваблюють образ кукурудзяних жуків. Атрактантами можуть бути: живильні, приваблюючі яйцекладки та сексуальні. Цей шкідник також має можливість знаходити партнерів та їжу, яку використовували для виготовлення атрактантів. Його приваблює запах феромонів, він прилипає до тієї частини приманки, яка зсередини покрита несохлим клеєм. Критична кількість - це вилов 3-5 дорослих на день.