Фермери та садівники постійно борються з бур’янами. Але вони також можуть бути корисними та слугувати показниками стану ґрунту. Спостерігаючи за виробничою площею та оцінюючи найпоширеніші бур’яни, ми можемо визначити рН, родючість та структуру ґрунту. Якщо в саду є кілька стеблин одного бур’яну, це може дати чітке уявлення про структуру та якість ґрунту. Крім того, квіти цих рослин можуть сприяти бджолам і джмелям у запиленні овочів, а також можуть стримувати деяких шкідників або стати притулком для таких корисних комах, як джмелі. Багато хто каже, що бур’яни насправді є «зеленим вказівним пальцем», свідком нашого неправильного поводження з ґрунтом. Якщо певний вид бур’яну раптово з’являється на оброблюваному ґрунті у більшій пропорції, це свідчить про помилки в технології обробітку ґрунту. Показники гумусового та суглинистого ґрунту Найпоширенішими бур’янами, що вказують на родючий ґрунт, багатий гумусом, є лобода біла (Chenopodium album), паслін чорний (Solanum nigrum), зірочник середній (Stellaria media), грицики звичайні (Capsella bursa-pastoris), галінсога рібноквіткова (Galinsoga paviflora) та ромашка лікарська (Matricaria chamomilla). На суглинистих ґрунтах ростуть підмаренник чіпкий (Galium aparine), цикорій дикий (Cichorium intybus), осот польовий (Cirsium arvense), жовтець польовий (Ranunculus arvensis), мати-і-мачуха (Tussilago farfara), кульбаба (Taraxacum officinale) і еспарцет сійний (Onobrychis viciifolia).