Існують різні методи щеплення, і вибір залежить від виду рослини. Для кавуна, дині та огірка найчастіше використовується техніка розколювання клином. Підщепу висівають на 5 днів раніше саджанця, а щеплення проводять на стадії розвинених листків сім’ядолі. Верхівку рослинності видаляють з підщепи і роблять розріз на місці сім’ядолі, в який розміщують саджанець. Стебло готують клиноподібним зрізом, на 1,5 см нижче сім’ядолі, і поміщають у щілину підщепи за допомогою спеціального затиску. При живцюванні томатів, перцю та баклажанів часто використовують метод косого зрізу. Сівбу підщепи проводять на два дні раніше розсади, а щеплення на стадії розвитку двох справжніх листків (через 20 днів після сівби). Підщепа і стебло зрізають над сім’ядолею під кутом 45° і з’єднують силіконовим гачком. Під час процесу щеплення слід подбати про очищення та дезінфекцію інструментів, робочих поверхонь та ділянок для щеплення, а також про акліматизацію, оскільки в місці надрізу можливо потрапляння різних патогенів, які перешкоджають утворенню мозолів. Щеплення виконують у контрольованих умовах захищеного простору (критих камер) при температурі від 24 до 27 °C і високій відносній вологості повітря від 95 до 100%. У перші два дні важливо зменшити інтенсивність світла затінювальними матеріалами. Перші три дні рослини слід утримувати при відносній вологості повітря, близькій до насичення, і її слід поступово зменшувати протягом наступних днів. На четвертий день акліматизації затінювальний матеріал можна видаляти лише вранці та ввечері, а на п'ятий та шостий дні - повністю. Важливо, щоб прищеплені рослини мали оптимальні умови для швидкого утворення мозолю з мінімальним ризиком розвитку патогенів. При висадці саджанців прищеплене місце повинно бути над поверхнею грунту, щоб у саджанця не розвивалося придаткових коренів і не нівелювалися корисні властивості підщепи.