Існує два типи мікоризи: • Ектомікориза — гіфи гриба огортають корінь рослини й проникають у міжклітинний простір, де відбувається обмін речовин. Корінь має менше кореневих волосків, а гіфи навколо кореня утворюють оболонку. • Ендомікориза — гіфи гриба проникають в клітини кореневої тканини. Гіфи утворюють навколо кореня меншу масу, яка краще заростає кореневими волосками. Для дерев, чагарників, трави, овочів, квітів характерне співіснування з грибами. Єдиними рослинами, у коріння яких не розвивається мікориза, є капуста, редис, та броколі. Вплив мікоризи на рослини проявляється у більш ранньому дозріванні плодів, їх кращому зберіганню, більш насиченому смаку завдяки кращому живленні рослин, збільшується кількість пророслих квітів, плодів, листяної маси. Мікориза має велике значення у постачанні рослинам води Гриби покращують споживання поживних речовин, води та інших речовин, необхідних рослинам. Харчування рослини у такому симбіозі стає набагато краще. Поглинання поживних речовин із ґрунту збільшується приблизно на 80%. Поглинання мінеральних речовин особливо добре видно, коли ми говоримо про фосфор, азот та залізо. Своєю дією гриби зменшують вимивання поживних речовин із ґрунту, а отже, зменшують потребу в додатковому живленні рослин. Ерозія ґрунту знижується, а стійкість поліпшується. Рослини, які ростуть у симбіозі з такими грибами, менше піддаються стресовим факторам, особливо посусі та підвищеній вологості. Крім того, посилюється інтенсивність фотосинтезу. Додамо, що своєю дією мікоризні гриби пом’якшують наслідки підвищеного вмісту солі, важких металів у ґрунті, регулюють реакцію рН ґрунту.