Саду майже немає, чи яким би маленьким він не був, але він неможливий без Троянд. З появою мініатюрних Троянд, які вирощують у горщиках, королеву квітів тепер можна зустріти, навіть, на підвіконні, балконі чи терасі. Чому Троянди незамінні в облаштуванні громадських та приватних зелених насаджень? Троянди належать до сімейства Розові (Rosaceae), роду Rosa L., який характеризується великою різноманітністю в способі вирощування, формі листя, особливо в кольоровій гамі та запаху квітів. Троянди були улюбленими квітами ще з давніх часів, коли їхні бутони були набагато скромнішим, ніж сьогодні. Перші Троянди вирощували на Далекому Сході ще приблизно п’ять тисяч років тому, а викопні залишки свідчать про те, що вони були відомими людям і в доісторичні часи. Століттями потому, види Троянда китайська (Rosa chinensis) і Троянда гігантська (Rosa gigantea) були перевезені в Європу з Далекого Сходу і в процесі схрещування з європейськими Трояндами створили основу сучасних сортів (такий різновид Троянд цвіте постійно). Троянди поділяються на: ботанічні або дикі, античні садові та сучасні садові. Ботанічні або дикі троянди цвітуть навесні або на початку літа, а до осені розвивається декоративний плід (шипшину), який можна використовувати в харчових цілях. Через форму цієї квітки, показано архетипну форму п’ятипелюсткової троянди. Античні садові троянди — це всі ті троянди, що існували до XIX ст., та до розвитку сучасних сортів. В основному це кущові Троянди із сильним квітковим запахом, який з’являється лише раз на рік, а основними її кольорами є: білий, рожевий і малиново-червоний. Вони стійкі й дуже поширені в Південній Європі, можуть цвісти на пагонах попереднього року. Схрещуючи та розвиваючи китайські Троянди, створилися сучасні сорти. Найпоширенішими сортами сучасних Троянд є: чайно-гібридні (чайні дерева), флорибунда, грандіфлора, мініатюра, альпініст, ліана та ґрунтопокривні.