Овочі, вирощені в спорудах захищеного ґрунту, через специфічні умови вирощування вимагають особливого режиму поливу. Оптимальна вологість ґрунту та повітря на заповідній території є однією з передумов гарного росту та розвитку рослин. Вода в спорудах захищеного ґрунту додається відповідно до потреб вирощуваної культури: стадії розвитку, вологості ґрунту та повітря. Потреба у воді збільшується, оскільки види, які вирощуються інтенсивно, ростуть, досягають високих урожаїв і мають неглибоку кореневу систему. Тільки 0,2 - 0,3% води, яку споживає рослина, використовується для росту та врожаю. Найбільша кількість води використовується для випаровування (транспірації), а також випаровування з поверхні ґрунту. Види зрошувальних систем Залежно від технології вирощування та культивованої культури, в заповідних зонах застосовуються різні зрошувальні системи: дощові, краплинні (по краплях) та підземне зрошення (субіррігація). Спринклерний полив (традиційна назва дощування) - метод зрошення за принципом натурального дощу. Спеціальні спринклери-розпилювачі розміщують над рослинами так, щоб поливати всю поверхню. Дощове зрошення застосовується у виробництві розсади та при вирощуванні щільних культур (редис, мангольд, цибуля). Окрім поливу, цю саму систему можна використовувати для захисту від хвороб та шкідників та позакореневого підживлення (за допомогою листя). При крапельному зрошенні воду в обмежених кількостях тривалий час додають прямо в прикореневу зону кожної рослини окремо. В спорудах захищеного ґрунту під поліетиленову мульчу розміщують систему крапельного зрошення: по одній трубі на кожен ряд вирощуваної культури або по одній трубі на два ряди.