Кульбаба має надзвичайно багатий хімічний склад. Уся рослина містить інулін, тараксацин, тараксацерин, фітостерини, кислоти, ферменти, сапоніни, дубильні речовини, смолу, віск, слиз, цукор, білки, багато мінеральних речовин тощо. Листя багаті на вітаміни А, В, С і D, має більше заліза, ніж шпинат, і, як повідомляється, містить більше вітаміну А, ніж морква.
Вважається однією з найкращих трав при проблемах з нирками, печінкою та жовчю. Також допомагає поліпшенню загального обміну речовин. Лікує різні захворювання всіх внутрішніх органів, різні запалення, кровотечі та шкірні захворювання. Препарати стимулюють роботу всіх залоз і мускулатури травної системи, збільшують секрецію залоз, стимулюють розсмоктування продуктів обміну речовин, корисні для лікування шкірних висипань, лікування ревматичних захворювань та подагри. Корінь покращує діяльність травного тракту, очищає кров, розчиняє, освіжає, очищає, відкриває, сприяє виведенню поту, сечі та жовчі, виводить токсини з організму, допомагає печінці відновлюватися.
Свіжовичавлений сік очищає і зміцнює кров і застосовується для лікування печінки, жовтяниці, нирок, селезінки, сечового міхура, висипу, ревматизму або для виведення каменів і токсинів з організму. Квітконоси прибирають свербіж, лишай та висип, очищають шлунок від усіх токсичних речовин. Як сечогінний засіб, він дуже успішно впливає на виведення з організму рідин і, отже, токсичних речовин.
Кульбаба має виняткову властивість очищати кров. Вона рекомендована діабетикам, а також ефективна при лікуванні респіраторних, очних та шкірних захворювань. Кульбаба - цінна лікарська рослина, і її слід використовувати універсально та регулярно.
Кульбабу не рекомендується застосовувати під час антибіотикотерапії. Якщо рослину вживати у великих кількостях, це може спричинити діарею, порушення серцевого ритму та кровотечі у дітей. Слід бути обережними при важких хворобах печінки, надлишку шлункової кислоти, виразці шлунка та гострих жовчовивідних розладах.
Поки немає коментарів. Будьте першим!