У корі багато змішаного таніну, що робить його миттєво червоним у разі травми. Кора додатково містить емодин, жирну олію, галлову та фосфорну кислоти та тритерпеноїди. Окрім дубильних речовин, у листі були виявлені галова кислота, глікозиди (гіперозид та кверцетин) та інші кислоти. Насіння містять танін, галову та фосфорну кислоти та деякі алкалоїди.

Кору, листя і плоди вільхи чорної (також білої) використовують у лікувальних цілях. З молодих гілок видаляється кора. Листя збирають протягом вегетації, а плоди пізньої осені або взимку. Через висоту дерев, на яких розташовані плоди, найкраще збирати їх під час вирубки дерев.

Завдяки великій кількості таніну кора вільхи діє як сильний терпкий засіб, подібно до кори дуба. Кора, листя і плоди використовуються в народній медицині як засіб проти виразки, хвороб шлунка, ентериту, кольок, жовтяниці та лихоманки. Вільха використовується для приготування засобів від опіків, запалень шкіри, кровотеч з носа та ясен. Для цих же цілей використовується біла або сіра вільха. Взагалі, вільсі, як лікарській рослині, не надається великого значення. Було б корисно науково дослідити їх цілющі властивості та поставити їх у відповідне місце.