Ожина - дуже поширена рослина, яка росте на різних типах ґрунтів і у дуже великих кількостях. Зустрічається у багатьох підвидах і формах, і лише в Європі їх існує кілька сотень. Ожина - це колючий чагарник, який виростає 1-2 метри у висоту. Він має дворічні довгі і тонкі вигнуті колючі гілки, які ростуть гнучкими і переплітаються, а подекуди в'ються по інших кущах або деревах. Листя ростуть поперемінно, складаються з трьох-п’яти яйцеподібних, часто неправильно зубчастих листочків, темно-зелені на лицьовій стороні і переважно злегка волохаті, а на звороті світліші, покриті численними м’якими волосками, з колючками на центральній провідній жилці. Квітки білі або рожеві, розвиваються на верхівках гілок рослини в червні-липні, а квітконоси та черешки листя заростають колючками. Плоди мають форму малини, спочатку світло-зелені, потім червоні, складені з низки дрібних, зрощених і соковитих кістянок. Плоди на одній гілці рослини можна зустріти на різних стадіях розвитку з серпня по жовтень. Ожина є найпоширенішою лісовою ягодою в нашій країні, а свіжа ожина соковита і має приємний, освіжаючий кисло-солодкий смак. Ягоди не особливо багаті вітамінами, вони містять трохи вітаміну С і вітаміну А, і в них багато мінералів важливих для харчування, калію, заліза та магнію. Зі стиглої ожини сік отримують шляхом віджимання, який варять із цукром та отримують дуже смачний сироп. З ожини роблять варення, компоти, фруктові вина та лікери. Листя ожини під час воєн служили заміною чорного чаю. Цілющу антисептичну, в'яжучу, кровоспинну, потогінну, ранозаживляючу дію листя ожини було відомо з давніх часів, тому навіть грецький лікар Діоскорид рекомендував жувати листя ожини як лікувальний засіб. Загалом лікарськими частинами рослини є: молоде стебло, лист, брунька, квітка, корінь і плід (ягода), що мають жарознижувальну, потогінну, зміцнювальну й заспокійливу дію.