Плоди черешні протягом кількох тисяч років є одним із джерел їжі для людей. У наш час черешню вирощують у всьому світі, бо вона є чудовим захистом від ерозії.
Її червонувато-коричнева деревина високо цінується не тільки для меблів, а й для виготовлення музичних інструментів.
Плід, тобто м’ясиста частина плоду, містить близько 78% води та 8,5-14% цукру. Основним цукром у фруктах є глюкоза та фруктоза, а з органічних кислот найпоширенішими є яблучна та лимонна, а потім бурштинова, фолієва та саліцилова кислоти у формі саліцилових альдегідів. Серед пігментів найпоширеніші антоціани (пігменти, що відповідають за червоний колір), також присутній каротин (оранжевий). Він містить целюлозу, пектини, ферменти та азотисті речовини, вітаміни групи С і В, а також калій, кальцій, натрій, магній, залізо, мідь і марганець. Насіння містить амигдалін і фермент емульсин, а також дубильні речовини кори. Листя містить вітамін С і значну кількість каротину. Стебла містять дубильні речовини та речовини, що мають сечогінну дію, флавоноїди та солі калію.
Ніжки плодів мають в’яжучі, сечогінні та загальнозміцнювальні властивості. З них роблять відвар для лікування циститу, набряків, бронхіальних проблем, анемії та діареї, а чай є потужним сечогінним засобом. Сирі фрукти допомагають зняти втому і тим самим покращити настрій. Смолу можна використовувати як інгаляційний засіб у разі кашлю, який не проходить. Полегшити кашель можна за допомогою відвару кори, який також використовується для заспокоєння запалення, особливо ротової порожнини.
Всі представники роду містять амигдалін і пруназин, з яких при розчиненні у воді утворюється ціанистий водень. Ця токсична сполука в основному присутня в насінні та листі. Зазвичай кількість занадто мала, щоб спричинити якісь наслідки, але якщо фрукти надзвичайно гіркі, їх слід виплюнути. У невеликій кількості ціанистий водень стимулює дихання, покращує травлення та покращує настрій.
Поки немає коментарів. Будьте першим!