Для успішного вирощування лохини найкраще підходять глибокі родючі ґрунти з гумусом 7–10%, оскільки органічні речовини захищають чутливу кореневу систему лохини, запобігаючи різким змінам рН, вологості та температури ґрунту. Також ґрунти повинні бути пухкими, добре проникними, кислими (рН 4,3–5,5), розташовані на пологих схилах (3–7% нахилу), у північних та північно-західних районах у нижчих та південних районах на більш високих місцевостях. Слід уникати місцевостей, де вода тримається довше, закритих долин, позицій, на які дме холодний, сухий та сильний вітер, а також з крутих схилах. Маючи на увазі, що корінь лохини має малу потужність всмоктування, а також що він дуже чутливий, необхідно, щоб рівень ґрунтових вод знаходився на рівні не менше 50 см від поверхні ґрунту. Необхідно, щоб ґрунт був постійно помірно вологим. Надмірна вологість ґрунту також є великою проблемою. Лохина знаходиться під загрозою підземних вод на висоті 35 см під поверхнею ґрунту, оскільки взимку вона викликає промерзання коріння. Щоб підвищити вміст органічних речовин у ґрунті, встановити адекватну кислотність, усунути бур’яни та забезпечити відповідні місця посадки (траншеї, ями, береги), підготовку ґрунту слід починати щонайменше за рік до посадки.