Фікус Бенджаміна (Ficus benjamina) або ж Індійська камедь відома з 1757 року. Походить з Індії, була розповсюджена з півдня Китаю й аж до Південно-Східної Азії та півночі Австралії. Останнім часом це один із найпопулярніших видів роду Фікус на ринку. У дизайні інтер’єру він використовується, як окремий чагарник або дерево, як окрема рослина в горщику, або в поєднанні з іншими, і має форму, наприклад, кулясту або подібну до бонсай. Для вирощування рослини взимку їй необхідно забезпечити світле місце, тоді, як влітку рекомендується злегка затінити. Сорти з кольоровим листям (білим, жовтим) вимагають більше світла. Фікус Бенджаміна вимагає дещо нижчих температур, ніж вид Фікус еластік (Ficus elastica). Також, його рекомендується вирощувати при температурі від 15 °C до 20 °C, оскільки при температурі нижче 5 °C він, може, загинути. Зокрема, для вирощування Індійської камеді потрібна помірна та рівномірно розподілена волога, багата гумусом садова земля або добре удобрені торф’яні субстрати з кислотністю ґрунту від рН 5,5 до рН 6,5. Рослину слід удобрюється також азотними добривами в концентрації від 0,1 % до 0,2 %, а для росту стебла та листя великих рослин необхідно збагатити субстрат калієм, тому додається 0,07–0,10 % К. Фікус Бенджаміна росте, як невеличке дерево, приблизно 5–6 м із гілками, що звисають, листя блискучі, світло-зелені, приблизно 9 см завдовжки та приблизно 5 см завширшки, характерно загострені вгорі, на квітконосах завдовжки приблизно 2 см. Сорти біло-зеленого та жовто-зеленого листя, особливо біло-рябі сорти чутливі до нестачі світла, а також до транспортування. У приміщеннях вони не цвітуть (або дуже рідко). Під час пересадки субстрат не має залишатися занадто вологим. Індійська камедь вимагає частішого змочування основи, тобто не можна допускати сушіння.