Бартонельоз (хвороба Карріона, лихоманка Оройя, перуанська лихоманка) - ендемічна тропічна інфекційна хвороба з групи бартонельозів, яка перебігає з гострими (гарячка Оройя) і хронічними проявами (перуанська бородавка). Збудник: поліморфна джгутикова бактерія - Bartonella bacilliformis. Специфічний переносник: москіти Lutzomia noguchi, L. verrucarum. Джерело зараження: інфікована людина (тривалість бактерієносійства до 15 міс.), в природі - мишоподібні гризуни. Зона поширення: північно-західна частина Південної Америки (в гірських районах Анд), Перу, Еквадор, Болівія, Колумбія. Інкубаційний період триває 3-5 тижнів. У типових випадках хвороба протікає у дві фази. Перша фаза називається лихоманкою Оройя, коли температура тіла підвищується до 39-40⁰С і залишається на цьому рівні 10-30 днів, потім повільно знижується. Лихоманка супроводжується вираженими явищами інтоксикації, ознобом, рясним потовиділенням. Відзначаються сильні головні, кісткові, суглобові і м'язові болі, загальне нездужання, безсоння, марення, зниження апетиту, нудота і блювання На шкірі з'являються крововиливи, печінка і селезінка збільшені. Можлива жовтяниця. При тяжкому перебігу хвороби, в 30% випадків хворі не доживають до хронічної стадії. При сприятливому закінченні хвороби настає безсимптомна фаза, яка через 3-6 місяців може переходити в форму шкірних висипань (пухирі, підшкірні вузли), які отримали назву перуанської бородавки. Висипання зберігаються 2-3 місяці. Перуанські бородавки часто покриваються виразками і кровоточать. Також можливе підвищення температури тіла, нездужання, артралгії, анорексія, міалгії, блідість шкіри, лімфаденопатія і збільшення печінки. Діагностика: клініко-епідеміологічні дані, мікроскопічне виявлення бартонел в мазках крові, ІФА, ПЛР Лікування: при лихоманці Оройя: доксициклін, цефтриаксон, хлорамфенікол (левоміцетин). Перуанські бородавки: рифампіцин, азитроміцин Профілактика: індивідуальний захист від укусів москітів, носіння захисного одягу.