Думаю, що кожному з нас бодай одного разу, але доводилося мити взуття після не приємного інциденту ... вступивши в ексременти. В умовах міста, це найчастіше собачі ... Дехто з нас робив зауваження певним любителям чотирилапих, котрі «забували» прибрати після вихованця. Однак, прибирати собачі екскременти необхідно не тільки з естетичних міркувань. У виділеннях тварин, навіть найдоглянутіших, може міститься велика кількість патогенних для людини мікроорганізмів - яєць гельмінтів, бактерій і т.д., які можна принести додому на підошві взуття. Залишаючись в навколишньому середовищі, екскременти розносятся з потоками води і вітру, створюючи джерело зараження не тільки для інших тварин, а й для людини. Наприклад, собача нематода Toxocara canis безсимптомно живе в кишечнику собачих, самки токсокар виділяють яйця в кишечнику собак незрілими, які досягають інвазійної стадії у зовнішньому середовищі, де зберігають свою життєздатність роками. Людина зазвичай заражається гельминтом через брудні руки, побувавши в місцях вигулу собак. У тонкому кишечнику з проковтнутих людиною яєць утворюються личинки, які володіють міграційною активністю. У людини зустрічається личинкова та імагінальна (кишкова) форми захворювання. Захворювання цими гельмінтами характеризується ураженням легень, печінки, мозку, очей, нирок, серця, з рецидивуючою лихоманкою і алергічними явищами. Кишкова форма проявляється нудотою, болем у животі, рясним слиновиділенням, втратою апетиту, запамороченням. Хворіють на токсокароз найчастіше діти, бо не володіють сформованими звичками дотримання особистої гігієни. Профілактикою подібних інфекцій є охорона навколишнього середовища від забруднення фекаліями собак, регулярна дегельмінтизація тварин, створення спеціальних місць для вигулу, а також дотримання правил особистої гігієни, миття і дезінфекція рук після контакту з тваринами.