До уваги мандрівникам до Африки: лихоманка Ласса
Лихоманка Ласса - гостре вірусне захворювання з групи природно-вогнищевих геморагічних лихоманок. Характеризується важким перебігом, ураженням органів дихання, нирок, ЦНС, запаленням м'язової тканини серця, геморагічним синдромом і високою летальністю.
Збудник: вірус Lassa mammarenavirus (род. Arenaviridae, рід Arenavirus)
Захворювання поширене в Нігерії, Ліберії, Буркіна-Фасо, Центрально-Африканській Республіці, Гамбії, Мозамбіку, Малі, Сенегалі, Сьєрра-Леоне, Заїрі, Кот-д'Івуарі, Гвінеї.
Джерело інфекції: хвора людина (в мокроті вірус виявляється до 19 дн., в сечі - до 30); африканський щур Mastomys natalensis та інші гризуни (M. erythroleucus, Hylomyscus pamfi)
Шлях передачі збудника: повітряно-крапельний, повітряно-пиловий; контактний; водний і харчовий (при вживанні гризунів в їжу, а також при потраплянні виділень гризунів у воду і на харчові продукти).
Вірус потрапляє в організм через слизові оболонки органів дихання і травлення, а також через мікротравми на шкірі. Розповсюджується по кровоносній системі і досягає інших органів, викликаючи в них некротичні зміни (частіше за все у печінці, нирках, селезінці, міокарді, легенях).
Інкубаційний період 3-17 днів, частіше 1-2 тижні. Захворювання розвивається поступово, з появи лихоманки, слабкості, ураження зіву у вигляді виразково-некротичного фарингіту. Потім з'являються нудота, блювота, діарея, висип, проявляються симптоми міокардиту, пневмонії, геморагічний синдром, іноді симптоми запалення мозкових оболонок. У важких випадках смерть настає через 1-2 тижні. Летальність становить 17%.
Період одужання тривалий. Протягом декількох тижнів зберігається загальна слабкість, в ряді випадків відбувається випадіння волосся і розвивається глухота; можливі рецидиви захворювання.
Діагностика: серологічні і вірусологічні методи дослідження.
Лікування: рибавірин, патогенетична і симптоматична терапії.
Профілактика: запобігання проникнення гризунів у житлові приміщення, дератизація.
Поки немає коментарів. Будьте першим!