Дракункульоз або ришта - гельмінтне захворювання з групи нематодозів, характеризується переважно ураженнями шкіри, підшкірної клітковини, м'язів і суглобів. Збудник: нематода Dracunculus medinensis. Захворювання поширене в тропічних і субтропічних районах Азії, Африки, Америки. Резервуар і джерело збудника: людина. Собаки, кішки, дикі хижаки як остаточні господарі гельмінта епідеміологічного значення не мають. Проміжні господарі - веслоногі рачки (циклопи) мешканці водойм. Механізм передачі збудника: фекально-оральний, шлях передачі: водний, фактор передачі: вода. Людина заражається ковтаючи з водою циклопів, заражених личинками нематод. Поза організмом господаря личинки зберігають життєздатність 3 тижні. Природна сприйнятливість людей висока. У шлунку людини циклопи гинуть, а личинки, що вийшли з них, проникають через стінку шлунка в черевну порожнину, де двічі линяють і досягають статевої зрілості. Самці після спарювання гинуть, а самки приблизно через рік по лімфатичних судинах мігрують у шкіру, де локалізуються в підшкірній клітковині (переважно нижніх кінцівок). Навколо тіла черва утворюється пухир, який з часом лопається, утворюючи виразку, з якої стирчить передній кінець тіла паразита. Під час контакту тіла ришти з водою, стінка тіла черва лопається, і з випнутої назовні матки скидається в воду величезна кількість личинок 1-ї стадії, які заражають веслоногих рачків. Хвороба часто розпочинається з висипань різного вигляду, що супроводжуються сверблячкою і лихоманкою. Надалі розвивається задишка, слабкість, нудота, блювання, пронос, що пов'язано з реакцією організму на токсичні речовини, які виділяються паразитом. Діагностика: візуальна оцінка; рентген. Лікування: механічне видалення гельмінта шляхом намотування його виступаючого кінця на паличку або марлевий валик; метронідазол. Профілактика: контроль за водопостачанням; фільтрація води з відкритих водойм для сепарації циклопів.