Енцефаліт Сент-Луїс - гостре інфекційне захворювання, характеризується загальною інтоксикацією і ураженням ЦНС Збудник: Saint Louis encephalitis virus (Flaviviridae, Flavivirus) - входить до переліку патогенів, які визнані потенційною біологічною зброєю Вогнища захворювання відмічені в США, Південній Канаді, Мексиці, Аргентині, Сурінамі, на о-ві Ямайка, Гаваях, Великих Антильських о-х, Тринідад і Тобаго, Французькій Гвіані і Колумбії. Джерело зараження: дикі і синантропні птахи (голуби, хатні горобці, блакитні сойки), кажани, ссавці, хвора людина Специфічні переносники: комарі роду Culex, рідше кліщі Dermacentor variabilis Спалахи захворювань серед людей у більшості випадків припадають на кінець літа-початок осені. Зараження людини відбувається після укусу інфікованої комара (кліща), або при контакті з хворою людиною, відомі також випадки лабораторного інфікування. Інкубаційний період 4-21 дн. Хвороба виникає раптово, характеризується лихоманкою, нудотою, блюванням, головним болем. Коли інфекція досягає мозку (на 2-3 день хвороби), проявляється менінгеальний синдром, ригідність шийних м'язів, ступор, дезорієнтація, тремор, періодичні судоми, проблеми з сечовипусканням, кома. Летальність коливається в межах 3-30%, частіше трапляється серед літніх пацієнтів і дітей до 5 років. У 5% випадків залишаються стійкі зміни центральної нервової системи. Одужання настає через 5-7 днів У ряді випадків зустрічаються стерті і безсимптомні форми, що виявляються тільки серологічними методами. Співвідношення клінічних та безсимптомних форм від 1:20 (у осіб старше 50 років) до 1: 400 (у дітей до 14 років) Діагностика: епідеміологічний анамнез; лабораторна діагностика - РН, ІФА, РГТА, РСК, ПЛР Лікування: симптоматична терапія; не існує вакцин або інших патогенетичних методів лікування, хоча одне дослідження показало, що раннє використання інтерферону альфа-2b може зменшити важкість ускладнень Профілактика: індивідуальний захист від кровососів, інсектицидні і акарицидні заходи