Іссик-Кульська лихоманка - гостре вірусне захворювання, що передається респіраторним, аліментарним і трансмісивним шляхом, характеризується лихоманкою, висипом, головним, м'язовим болем та болем в очах, фотофобією (світлобоязню). Збудник: вірус Іссик-Куль (род. Bunyaviridae). Джерело інфекції: хвора людина, кажани, птахи; антитіла до вірусу знайдені також у хатніх мишей. Специфічні переносники: комарі Aedes caspius dorsalis, Aedes detritus, Culex pipiens, Anopheles pulcherrimus, Anopheles algeriensis, Anopheles hyrcanus, кліщі Argas vespertilionis, Argas pusillus і Ixodes vespertilionis, ґедзі Tabanus agrestis. Механізми передачі збудника: респіраторний – у випадку пербування у сховках кажанів, аліментарний - через забруднені фекаліями і сечею кажанів продукти, трансмісивний - через укуси членистоногих. Зона поширення: Південна Європа і Південна Азія (Таджикистан, Киргизстан, Казахстан, Малайзія, Узбекистан, Туркменія, о. Палван на Філіппінах, В'єтнам), Австралія, Африка. Захворювання починають реєструвати в березні, наростання в червні, пік - в липні, з серпня по жовтень знижується. Початок захворювання гострий, температура тіла підвищується до 38-40°С, протікає хвороба з лихоманкою, головним болем (94%), запамороченням (50%), гіперемією зіву (48%), кашлем (25%), м'язовим болем, нудотою, блюванням (31%), висипом, нежиттю, болем у животі (14%), болем в очах, сльозотечею, світлобоязню (11%). Середня тривалість гострої фази 8 діб. Повне одужання настає через 1-1,5 міс. Результат захворювання сприятливий, летальних випадків не зареєстровано. Лікування не розроблене, застосовується симптоматична і патогенетична терапії.