Лихоманка Карельська - характеризується підвищенням температури, лихоманкою, головним болем, болем у суглобах, висипом на тілі. Збудник - РНК-вірус роду Alphavirus. Резервуар і джерела збудника - птахи; переносники - комарі роду Сulex. Здатність джерела до зараження невизначено довгий. Сприйнятливість людей до інфекції висока. Хворіють переважно сільські жителі, переважно доросле населення. Хвороба вперше була виявлена в Карелії в період спалаху, що охопила близько 200 чоловік. З аналогічною клінікою одночасно були виявлені спалахи захворювань у Фінляндії (хвороба Погоста), і Швеції (хвороба Окельбо). Випадки захворювань частіше фіксують в літній період, що збігається з періодом активного льоту комарів. Інкубаційний період від 3 днів до 2 тижнів. Хвороба характеризується гострим початком: лихоманка, головний, м'язовий біль, біль у суглобах (у 94% хворих), запалення лімфатичних вузлів, рясний висип, можливі порушення травлення та ін. Зазвичай результат сприятливий, захворювання триває 5-8 днів, в деяких випадках переходить в хронічну форму. Діагностика захворювання грунтується на епідеміологічних даних: перебування в ендемічній місцевості, сезон, рівень захворюваності, а також на характерних клінічно виражених симптомах. Діагноз підтверджується серологічно. На даний момент спеціального лікування карельської лихоманки немає. Можливе застосування противірусних препаратів, імуностимуляторів, імуномодуляторів. Крім цього, проводиться симптоматична терапія, спрямована на зменшення основних симптомів, із застосуванням жарознижувальних, антигістамінних, нестероїдних протизапальних засобів. При суглобових і шкірних проявах показаний прийом глюкокортикостероїдів. Хворі, які перенесли карельську лихоманку, перебувають на диспансерному обліку у терапевта або ревматолога. Профілактичні заходи зводяться до боротьби з комарами та застосуванню заходів індивідуального захисту від їх укусів.