Лінгватульоз - паразитарне захворювання тварин і людини з групи лінгватулідозів, що характеризується ураженням органів дихання. Збудник: представник членистоногих - Linguatula serrata. Лінгватуліди (ще відомі як носові черви) в фазі імаго - безногі, пласкі, сегментовані черви з язикоподібною формою тіла, розширеного спереду і звуженого на кінці, білувато-жовтого кольору. Довжина тіла самок 5-14 см, самців - 2-3 см. Самки відкладають сотні тисяч яєць. Основні господарі: хижаки (собаки, вовки, лисиці) Проміжні господарі: травоїдні тварини, гризуни, мавпи і людина Статевозрілі особини паразитують в стінках хоан, гортані, лобних пазухах основних господарів. Яйця з носовим слизом виводяться назовні і заковтуються з їжею проміжними господарями, в шлунку яких відроджуються личинки. Личинки разом з током крові заносяться в лімфатичні або паренхіматозні органи, де інкапсулюються і перетворюються в безногу німфу, яка потім мігрує в бронхи або просвіт кишечника, а звідти в зовнішнє середовище. З шлунка остаточного господаря німфа досягає носової порожнини, де через 4-6 міс перетворюється в статевозрілу особину. У тварин лінгватульоз проявляється ринітом, фронтитом, носовою кровотечею. Людина заражається вживаючи їжу, забруднену виділеннями з носа хворих собак та ін. тварин. Розрізняють лінгватульоз вісцеральний і носоглотковий. Вісцеральний розвивається при заковтуванні яєць паразита з їжею, в кишечнику з них виходять личинки, інкапсулюються в порожнинах тіла, утворюючи кисти/гранульоми. Іноді уражається око. Носоглотковий пороцефальоз виникає при потраплянні в організм личинок паразита, у разі вживання напів- або сирого м'яса інвазованих проміжних господарів. В такому випадкому захворювання перебігає з головним болем, кашлем, чханням, задишкою і виділеннями з носа. Діагностика: виявлення яєць паразита в носовому слизі хворих; виявлення статевозрілих лінгватул на стінках носової порожнини. Профілактика: ретельне миття і термічна обробка рослинних і м'ясних продуктів