Орнітоз - зоонозне інфекційне захворювання, характеризується лихоманкою, пневмонітом (пульмонітом) і системними проявами. Збудник: Chlamydophila psittaci (рід Сhlamydophilia). Життєвий цикл і властивості такі ж, як у інших хламідій. Резервуар і джерело інфекції: більше 150-ти видів диких, синантропних, декоративних і домашніх птахів. Найбільше значення як джерело інфекції мають свійські птахи (особливо качки та індички), кімнатні декоративні птахи (папуги, канарки) і міські голуби. Механізм передачі збудника: аспіраторний; шлях передачі: повітряно-пиловий, фекально-оральний механізм з харчовим шляхом передачі. Збудник у зовнішньому середовищі зберігається до 2-3 тижнів. Природна сприйнятливість людей висока. Відомі повторні захворювання з інтервалом до 2 років. В даний час захворювання реєструється практично у всіх країнах світу: у всіх країнах Європи, США, Африки, в Японії, Індії. Найчастіше хворіють орнітозом особи, професійно пов'язані з птахами - працівники птахофабрик, м'ясокомбінатів, зоомагазинів, зоопарків. Інкубаційний період від 5 до 30 днів (частіше 10-12 днів). Виділяють кілька клінічних форм орнітозу: гостра, хронічна, посторнітозна неспецифічна хронічна пневмонія. Гостра проявляється як типова (пневмонійна) форма (легка, середньої тяжкості та важка); атипова форма: менінгопневмонія (середньо-важка, важка); орнітозний менінгіт (середньо-важкий, важкий); орнітоз без ураження легень (легка, середньо-важка, важка форми); безсимптомна форма. Хронічний орнітоз проявляється як хронічна орнітозна пневмонія і хронічний орнітоз без ураження легень. Діагностика грунтується на клінічних, епідеміологічних даних і результатах лабораторних досліджень. Лікування: антибіотики з групи макролідів.