На сьогодні в Україні відомо понад 25 видів п’явок. Серед них у нашій країні та країнах Середземномор'я поширена черепашача п'явка - Haementeria costata, що має широке, сплющене тіло. Вона паразитує на болотяних черепахах, але може живитися кров'ю птахів і навіть людини. Ще один поширений вид – велика псевдокінська п'явка – Haemopis sanqisuga, довжиною до 150 мм. Живе вона в неглибоких водоймах, у прибережній зоні озер і річок, поїдає молюсків, пуголовків, мальків риб. Кров’ю не харчується. У Карпатах зареєстровано види малих псевдокінських п'явок з роду Herpobdella. Один із них ендемічний вид Н. monostricta. Одна з найбільших глоткових п'явок Trocheta subviridis (довжиною до 250 мм) є досить численною у плавнях Дністра. Інша велика п'явка Fadegenobdella quinqueannulata (до 140 мм) до недавнього часу була типовим мешканцем пересихаючих водойм Чернігівщини, Харківщини та Дніпропетровщини. Однак, через діяльність людини, скоротилося кількість місць її проживання, і вона стала рідкісною та потребує охорони. Поширені в Україні і європейська медична п'явка‎ - Hirudo medicinalis, 80-120 мм завдовжки, а також її родич аптекарська медична п'явка – Hirudo verbana, прісноводні види, які зустрічаються переважно у стоячих водоймах. П'явки, що належать до цих видів, живляться кров'ю хребетних тварин: риб, земноводних, птахів і ссавців, а також людини. Європейську медичну п'явку й деяких її родичів здавна використовують у медицині. Унаслідок вилову та забруднення місць проживання чисельність її різко скоротилась. Вид занесено до Червоної Книги України.