Аденовірусна інфекція - група інфекційних захворювань людини, які відносяться до групи гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ) та характеризується ураженням слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, кон'юнктив, лімфоїдної тканини. Збудник: більше 40-ка типів аденовірусів Джерело зараження: хвора людина або здоровий вірусоносій Шляхи передачі: повітряно-крапельний і фекально-оральний Вірус проникає через слизові оболонки верхніх дихальних шляхів, рідше - кишечник або кон'юнктиву. Уражаються органи дихання, зору, лімфоїдна тканина (зіву і глотки, рідше кишечника і лімфатичних вузлів черевної порожнини). Інкубаційний період 1-14 днів. Характерним є тетрада симптомів: риніт - фарингіт - кон'юнктивіт - лихоманка. Також відзначаються симптоми загальної інтоксикації: слабкість, млявість, головний біль, відсутність апетиту, сонливість. З огляду на різноманіття клінічних проявів аденовірусної інфекції існують різні її класифікації. Виділяють наступні форми хвороби: ринофарингіт, ринофаринготонзилліт, ринофарингобронхіт, фарингокон'юнкивальна лихоманка, плвчатий або фолікулярний кон'юнктивіт. Для всіх форм хвороби характерний гострий початок з підвищенням температури тіла, появою симптомів інтоксикації, які зазвичай виражені помірно. Лихоманка триває 8-14 днів, іноді приймає періодичний характер. При аденовірусній інфекції існує ризик виникнення ускладнень: отит, пансинусит, ангіна, пневмонія, розвиток яких пов'язаний з приєднанням вторинної інфекції. Смерть може наступити від аденовірусно-бактеріальної пневмонії, легеневих ускладнень, зумовлених приєднанням бактеріальної інфекції, або від поширення інфекції на внутрішні органи (особливо, головний мозок, що призводить до енцефаліту). Діагностика: лабораторні методи – РНІФ та ПЛР. Лікування: патогенетична і симптоматична терапії. Профілактика: ізоляція хворих, щоденне провітрювання і вологе прибирання приміщення, в якому знаходиться хворий. Проти окремих серотипів (4,7) існують вакцини.