Фейхоа Селлова, Feіjoa sellowiana — кущ або невелике (2-5 м заввишки) дерево родини миртових. Листки вічнозелені, товстуваті, шкірясті, супротивні, еліптичні, цілокраї, зверху темно-зелені, зісподу — білуваті від повстистого опушення. Квітки правильні, двостатеві, великі (до 4 см у діаметрі), по 1-5 у пазухах листків; пелюстки (їх 4) білі, всередині — темно-рожеві, яйцевидні, м'ясисті. Плід — жовтувата, часто з червонуватим боком і шорсткуватою поверхнею ягода. Цвіте у червні-липні. Плоди дозрівають з жовтня до зими. 

Батьківщина фейхоа — тропічні й субтропічні райони Південної Америки. В Південному Криму розводять як декоративну і харчову плодову рослину. 

З лікувальною метою використовують зрілі плоди фейхоа. Плоди вживають свіжими або переробляють на варення, джеми, желе, вино тощо.

Плоди фейхоа містять значну кількість водорозчинних солей йоду (0,7-1 мг%), цукри (5-14%), органічні кислоти (1,5-3,5%), пектинові речовини (1,3%), вітамін С (близько 50 мг%), ефірну олію. 

Плоди фейхоа корисно вживати при хронічних гастритах зі зниженою секреторною функцією шлунку, хронічних ентеритах і колітах, пієлонефритах, порушеннях функції щитовидної залози та при атеросклерозі. Ефірну олію плодів використовують у дерматологічній практиці як протизапальний засіб.