Тромбідіаз (свербіж косарів) - дерматозооноз з групи акаріазів, характеризується виникненням запальних процесів у місці ураження у вигляді плям, вузликів і папуловезикул, що супроводжується свербежем. Захворювання провокують укуси червонотільцевих кліщів: Leptus auumnalis, Trombicula alfreddugesi, Eutrombicula batatas, Eu.splendens, Leptotrombidium akamushi, Leptotrombidium deliensis і ін. Червонотільцеві кліщі широко поширені в природі. Захворювання зустрічається в тропічному, субтропічному, рідше - в помірному кліматі (в теплу пору року). Личинки кліщів в пошуках їжі забираються на траву чи невеликий кущик, звідки й нападають на тварин і людей. Захворюваність частіше діагностується в липні-вересні у осіб, які займаються польовими та лісовими роботами. Сліди від укусів личинок кліщів часто лишаються на обличчі, у вушних раковинах, руках, під пахвами, на гомілках, стегнах, попереку, мошонці, сідницях, але найчастіше страждають щиколотки. На місці присмоктування кліща виникає свербіж, почервоніння, пухирці, або папули діаметром до 2 см, при розчісуванні яких можуть виникати гнійничкові захворювання шкіри. У певних нечисленних випадках може підніматися температура. Свербіж і відчуття печіння зберігаються протягом декількох тижнів. Нерідко висипання приймає вигляд пурпурозного висипу з інфільтрацією, або лентикулярних папул, що зникають через 3-4 тижні і залишають після себе пігментацію. Під час укусу червонотільцеві кліщі можуть передавати збудників захворювань людини: лихоманки цуцугамуши, лихоманки Ку, африканського кліщового риккетсіозу. Прогноз захворювання сприятливий. Для знищення кліщів, рекомендовано обтирання ураженої шкіри 2% розчином йоду, бальзамом Шостаковского, 70% спиртом. Профілактика: знищення гризунів – природних живителів червонотільцевих кліщів. Використання захисного одягу, репелентів, акарицидні заходи.