Людський овод - Dermatobia hominis - представник сімейства Oestridae, личинки якого паразитують на людині, викликаючи захворювання «дерматобіаз». Цей вид оводів поширений у Північній і Південній Америці від південного сходу Мексики (починаючи з центрального Веракрусу) до північної Аргентини, Чилі і Уругваю. Крім людей, D. hominis можуть паразитувати у приматів, собак, іноді буйволів, кішок, свиней, кролів та овець. Дорослі особини схожі на великих мух, що трохи нагадують джмелів, однак, на відміну від останніх, не мають ротового апарату. Відмінністю цього виду є те, що самки не відкладають яйця безпосередньо на потенційного господаря, а передають їх за допомогою інших комах. Самка овода ловить комара або муху, прикріплює яйця до його тіла, а потім відпускає. Яйця дерматобій переносяться більш ніж 40-а видами кровосисних комарів і мух, і одним видом кліщів. Личинки вилуплюються або на тільці комара, а коли той харчується, використовують місце укусу в якості точки входу, або яйця просто падають з кровососа, а на тілі жертви під дією тепла вилуплюються личинки, та потім проникають в шкіру. Личинки розвиваються під шкірою, та, приблизно, через 5-12 тижнів виходять назовні, щоб перетворитися на лялечку в грунті. У місці проникнення личинок утворюється болюча пухлина, з якої виділяється гній. Часто такі нариви мають форму карбункула, діаметром 2-3 см. У людини може з'явиться головний біль, відчуття присутності живого рухливого стороннього об’єкту всередині. Утворення на шкірі такого абсцедуючого вузла навколо збудника і супутні симптоми носять назву «дерматобіаз». Відомі випадки дерматобійного офтальмоміаза, паразитування в статевому члені, молочній залозі і губах. Лікування: видалення личинок хірургічним методом за допомогою пінцета під анестезією. Пероральне застосування івермектіну, антипаразитарного авермектину допомогає вигнати личинок самовільно, що особливо важливо в тих випадках, коли личинка знаходиться в недоступних місцях, наприклад, всередині кута ока.