Самки кровосисних комарів володіють відмінною «системою» пошуку і розпізнавання джерела крові, а головне в цій системі – складний комплекс нюхових рецепторів. На антенах комара розташовані 72 типи нюхових рецепторів, 27 з яких орієнтовані на ідентифікацію хімічних речовин, що виділяються з потом тварин і людини. В радіусі кілька кілометрів самка комара може відчути запах молочної кислоти, що є складовою поту людини або тварини. В радіусі сотні метрів комарі відчувають вуглекислий газ, що видиіляє під час дихання потенційна жертва. Теплове випромінювання комарі вловлюють на відстані кілька метрів, тому джерело тепла слугує їм своєрідним орієнтиром для визанчення напрямку. Комарі активно реагують і на рух. Наприклад, у комарів роду Aedes пошук жертви відбувається в кілька етапів: спочатку вони реагують на рух об'єкта (його переміщення), а потім вловлюють його хімічні і фізичні показники. Також самки комарів реагують на світло, віддають перевагу слабо освітленим приміщенням, через що в міських квартирах самки переважно нападають вночі. Поведінка комарів, місця розповсюдження котрих є природні біотопи далеко від місць проживання людини, може відрізнятись. Самки можуть активно шукати жертву протягом усього дня, а піки нападів спостерігаються в ранкові та вечірні години. Ротовий апарат самки комара має складну структуру. Він складається з 6-ти стилетів: в проколюванні шкіри беруть участь тонкі мандибули і максилли, а також видовжена і косо зрізана на вершині, схожа на голку шприца - верхня губа (для проведення їжі) і видовжений гіпофаринкс (для проведення слини). Розрізавши шкіру, перед тим як втягнути порцію крові, самка комара вводить в шкіру своєї жертви слину, що містить антикоагулянти і ферменти, які перешкоджають згортанню крові і розширюють капіляри. Саме слина комара викликає алергічну реакцію - набряк, почервоніння і нестерпний свербіж.