Оси — побутова назва кількох родин жалких комах, що зазвичай мають чорно-жовте забарвлення. Оси можуть жити як поодиноко, так і колоніями. Личинки живляться комахами, але дорослі особини їдять в основному фрукти та солодкі продукти. Самці ос жала не мають. Оси не рояться, вони будують свої гнізда – колонії (зазвичай навесні і роблять їх в різних місцях). Оса нападає тільки тоді, коли передчуває небезпеку, або захищаючи колонію. Жало оси за будовою подібне трубці, на якій немає зазубрин. Після того, як оса встромлює жало у шкіру супротивника і вприскує отруту, вона не гине, з легкістю витягує жало зі шкіри і може знову атакувати. На місці вжалення відразу відчувається біль, до якого може долучитися свербіж та печіння. Біль може тривати 1-2 години. Місцева реакція проявляється у вигляді почервоніння та набряку (інколи затвердіння) ураженої ділянки, що може зберігатися 1-3 дні. Ступінь вираженості місцевої реакції залежить від індивідуальної чутливості організму на компоненти отрути, а також від місця, в яке людина була вжалена. Наприклад, вжаління в область обличчя, як правило, викликають більш виражені реакції і набряки, ніж вжаління в іншому місці тіла. Осина отрута є дуже сильним алергеном. До її складу входять ферменти і біологічно активні речовини (ацетилхолін, фосфоліпази, гіалуронідаза і т.д.), в тому числі і гістамін, який може посилювати прояви алергічної реакції. Тому проявами алергії можуть бути як місцеві реакції у вигляді алергічного дерматиту, так і загальні: підвищення температури, утруднене дихання, часте серцебиття, висипання по всоьму тілі, набряк Квінке, анафілактичний шок. Це найтяжчий прояв алергії, що зустрічається у людей, які мають алергію на отрути перетинчастокрилих. Зазвичай така реакція настає у алергіка не тільки на отруту ос, але і бджіл, шершнів, джмелів і т.д. Варто також зазначити, що з кожним наступним вжалінням, чутливість людини до введеної отрути збільшується.