Заходи захисту та боротьби з мошками
Мошки (род. Simuliidae) - дрібні кровосисні комахи, є невід’ємним компонентом гнусу. У заплавах річок мошки складають майже 90% комах, що нападають під відкритим небом. Мошки населяють всі континенти, окрім Антарктиди та окремих віддалених островів і пустель.
Слина мошок володіє токсичною дією, на місці укусу у людини з'являється набагато більший набряк і біль, ніж від укусу комара. Це пов'язано з тим, що під час нападу мошка розрізає плоть і впорскує слину, що спричинює кровотечу, а комарі для кровопиття лише проколюють шкіру хоботком. Худоба, на яку масово нападають мошки, втрачає надої і навіть може загинути. Ферменти слини мошки можуть викликати важку алергічну реакцію - симулідотоксикоз. Також мошки є переносниками небезпечних захворювань: паразитарного онхоцеркоза худоби і людини, лейкоцитозоонозу птахів, а також цілого списку вірусних захворювань.
Заходи боротьби з мошками проводяться у 2-ох напрямках: проведення заходів з метою створення умов, що перешкоджають розвитку мошок; знищення личинкових і дорослих форм комах.
Найбільш ефекивними є заходи, спрямовані проти личинок цих комах. Ларвіциди вносять в місця розвитку личинок мошок - річки і струмки. У країнах Африки при боротьбі з мошками в якості ларвіцидів використовують темефос: емульсія 0,05 мг/л. Дозування залежить від швидкості течії річки. Слід зазначити, що личинки мошок здатні виробляти стійкість до темефосу, тому, як альтернативу, застосовують хлорфоксім. Обробку нешироких річок проводять вручну, широких - за допомогою катерів, човнів. Личинки чутливі до інсектицидів і гинуть навіть при сублетальних їх концентраціях (розведення до 1: 107). Зазвичай такі ларвіцидні обробки річки не погіршують якості питної води і не шкодять рибам.
Захиститися від масово нападу мошок можна вдягнувши щільно прилеглий до тіла одяг і головний убір, оснашений протимоскітною сіткою (накомарником), або сіткою Павловського, просякнуті репелентом.
Поки немає коментарів. Будьте першим!