Живі садові скульптури можуть вразити уяву, як фахівця, так і простого спостерігача. Зелені геометричні фігури, живоплоти або перголи не тільки прикрасять ваш сад, але і можуть послужити акцентним декоративним елементом в його ландшафті. У нашій статті ми поділимося з вами головними секретами топіарного мистецтва, розповімо, як підстригти дерева, щоб отримати потрібну форму і як доглядати за рослинами після стрижки.
Трохи історії фігурної стрижки
Топіарне мистецтво також відоме під назвою орнаментальне садівництво або фігурна стрижка. Згадки про це мистецтво прийшли до нас ще з епохи Давньої Греції. У той час такий сад називався «топіа», а людина, яка підстригала рослини, отримуючи химерні фігури, мала назву «топіаріус». Мистецтвознавці вважають, що топіарне мистецтво вперше з'явилося в Греції, після чого стало з'являтися в Римі, де воно досягло великого прогресу. Саме в стародавньому Римі почали створювати з живих фігур цілі композиції та смислові сцени, в яких брали участь, як люди, так і тварини.
Після падіння Римської імперії мистецтво фігурної стрижки зберегли ченці, які продовжували підстригати рослини на території монастиря. Раби, які займалися цією справою, мали в той час шану і повагу. Їх робота цінувалася високо. За допомогою спеціальних пристроїв з різного матеріалу, рослини стригли зі збереженням чітких ліній і форм. Ще в той час можна було побачити самшитові кущі у формі кораблів, соборів, птахів, людей і тварин.
Друге відродження цього мистецтва почалося в епоху Ренесансу, коли бордюрам надавали акуратний строгий вигляд, з рослин формували кімнати зі стінами з тиса, липи або граба. На ділянках багатьох маєтків можна було побачити цілі зелені лабіринти. У 17 столітті з'явилося топіарна мода на топіарне мистецтво у Франції. До Росії воно прийшло за правління Петра I й малохарактер строгості та прямоти. У Петродворціможна було побачити зелені конуси, сфери, красиві акуратні бордюри і цілі зелені стіни.
Мода на круглі дерева і кущі, а також інші геометричні фігури з'явилася в 16-18 столітті, коли панувала епоха бароко. Популярність на топіарне мистецтво набрало таких масштабів, що в Західній Європі не було жодного замку чи маєтку, в саду яких ви б не побачили фігурних рослин. З огляду на те, що топіарне мистецтво не вважається дуже складним і хитромудрим, освоїти його може навіть новачок.
Прикрасити свій сад тваринами, кулями або пірамідами, ви можете, не докладаючи особливих зусиль. До того ж нові технології та допоміжні засоби роблять це заняття ще простішим і цікавішим. Однак слід враховувати, що створення живих скульптур може зажадати від вас терпіння та акуратності, бо підстригати рослини потрібно буде не один рік, починаючи з двох-трьох років його життя, привчаючи кущ до нарощування певної форми й підтримки її шляхом регулярних обрізок.
Живі скульптури своїми руками
Живі скульптури створюються протягом 6-7 років. В ранньому періоді рослину підгодовують спеціальними стимуляторами, що активують їївегетативний ріст. На наступний рік приступаютьдо формування «скелета». Для цього на певні гілки накручують товстий дріт, який відгинають такимчином, щоб надати гілці певного вигляду. Через деякий час гілка звикне до такого стану і напрямку. Через 5-6 років ви отримаєте потрібний силует фігури і зможете нарощувати крону, підрізаючи її в потрібній вам формі.
Для створення топіарних фігур рекомендується брати багаторічні хвойні рослини, які мають повільний темп зростання, добре переносятьстрижку і можуть формувати густу щільну зелену крону. До того ж одним з головних чинників вибору вважається тривалість життя рослини, з огляду на те, що створена жива скульптура буде приносити радість кільком поколінням людей.
Рослини, які підходять для топіарного мистецтва
Для формування живих фігур найчастіше використовують кипарисовик, самшит, тис, бирючину і бук. Саме ці рослини мають головні переваги над іншими. Вони швидко відновлюються після обрізки, нарощують густу крону, мають повільне зростання, і довгий період життя. В яких випадках стрижці піддається форзиція, граб, дуб, падуб і лавровишня. Ці рослини мають маленькі листя і тонкі гілки, які легко зістригати. Серед інших рослин, фігури можна створити зі звичайної ялини, кизильнику, західної туї і глоду. Головною умовою успішного перенесення стрижки є правильний догляд за цими рослинами до і після неї.
Фігурна стрижка
Складність процесу стрижки залежить від обраної фігури. Якщо ви хочете створити простукулю або куб, рослину можна підстригти спочатку на «око». Для цього не потрібно використовувати ніяких допоміжних підпірок. Однак якщо ви вибрали фігуру зі складною конфігурацією або вона містить ідеально рівні лінії та грані, сформувати їх без спеціальних шаблонів у вас не вийде. У садових магазинах ви можете знайти різні металеві, дротяні або пластикові рамки або каркаси. Дані пристосування встановлюють зверху на крону молодої рослини й залишають в такому положенні поки листя чагарнику повністю не заповнять каркас. Після цього топіару потрібно лише підстригти пагони, які виступають за межі, створюючи тим самим ідеальну форму.
Практикується перше підрізання молодих кущів без застосування допоміжних засобів. Разом з цим не ставиться мета домогтися ідеальної форми. Через рік-два такій рослині поступово надається фінішна форма, але вже за допомогою каркаса. Як каркас може бути використано дві бамбукові палиці, які перев'язуються між собою дротом і встановлюються поверх куща. Якщо ви хочете досягти кулі, виріжте з фанери або щільного картону напівкруглі лекала, які встановлюють на кущ і поступово повертають під час стрижки. Обрізку слід проводити з регулярністю не рідше, ніж раз на місяць, особливо в період активного вегетативного росту для рослин зі швидким темпом зростання. Чагарники, що повільно зростають, стрижуть раз на рік.
Правильний вибір фігури
Вибираючи фігуру, слід орієнтуватися на тип рослини. Від цього залежить складність скульптури і кількість доданих сил і часу для її створення. Для топіарія найкраще використовувати чагарники, якіповільно зростають та протягом всього життя здатні формувати пагони, що мають багато сплячих бруньок і які добре можуть вирощуватися в напівтінистих і тінистих місцях. Для складних скульптур ідеально підходить західна туя, кизильник, в'яз, звичайна ялина або липа дрібнолиста.
Живоплоти
Живоплоти поділяють на три категорії щодо їхвисоти. Серед них виділяють:
• Бордюри – висота до метра.
• Огорожі – висота до 2,5 метра.
• Зелені стіни – висота більше 2.5 метра.
• По ширині вони діляться на однорядні і багаторядні.
Якщо ви хочете побудувати живопліт заввишки близько 10 метрів, посадіть по периметру ділянки західну тую, колючу або звичайну ялину, тополі, білу вербу, в'яз або липу. Щоб отримати парканвисотою до двох метрів, використовуйте кизильник, пузиреплідник калинолистий або барбарис Тунберга. Півметрові бордюри формують з барбарису Тунберга, альпійської і золотистої смородини, кизильника, спіреї, перстачічагарникової, звичайного і козацького ялівцю і чагарникової акації.
Створюючи живопліт, слід нарощувати зелену масу поступово, видаляючи разом з цим всі довгі стебла і верхівку, однак залишаючи торішню деревину. Враховуйте, що обрізка провокує кущіння, активне зростання бруньок, які розташовуються біля місця зрізу. Ще не менш важливим є розташування огорожі на ділянці. Місце слід підбирати таким чином, щоб рослини освітлювалися з усіх боків. В іншому випадку вони почнуть втрачати нижні гілки, що сильно зіпсує декоративний вигляд і якість огорожі. Рослини в паркані висаджується з дистанцією, яка залежить від розміру рослин. Вона може варіюватися від 20 см до 1,2 м ширина міжряддя від 30 см до метра.
Бордюри формують із низькорослих кущів і напівчагарників. Добре підходить самшит і лаванда. Їх активно застосовують під час формування садово-паркового ландшафту, для окантовки клумб, розаріїв, доріжок або квітників. З живоплоту часто створюють лабіринти і периметральні огорожі території. В разі висаджування живого паркану по периметру слід враховувати його можливу ширину, яка може істотно зменшити корисну територію ділянки. Це дуже важливо для невеликих ділянок. При формуванні огорожі на шпалерах ви отримаєте живу огорожу шириною близько 20 см, в той час як деякі рослини, висаджені в ряд, можуть відняти у вас кілька метрів корисної площі. Також для огорожі з подальшим обрізанням використовують калину, лавр і бересклет. Для формування величезних зелених стін висаджують липу, ялину або клен.
Якщо ви не хочете витрачати багато часу і сил для створення живого паркану з нуля, можна придбати його в готовому сформованому вигляді успеціальних садових магазинах.
Створення форми
Для того щоб сформувати чагарник певної форми, слід враховувати його фізіологічні особливості. Аби отримати «штопор» відмінно підійде західна одноствольна туя. Вона вважається дуже пластичною і має багато переваг. Для формування штопора до верхівки туї прив'язують яскраву стрічку або шнур і обмотують нею кущ таким чином, щоб витки лягали паралельно один до одного на однаковій відстані під кутом до стовбура 90 градусів. Потім по шнуру вистригаються усі витки, що знаходяться під ним, завитки округлюються і підрівнюються.
Для формування куща у вигляді кулі відмінно підходить туя Глобоза. Вона спочатку має сферичну крону і все що вам потрібно – лише домогтися за допомогою секатора ідеальної округлості. Перед тим як формувати його у вигляді кулі, потрібно постригти його у вигляді куба. Для цього робиться спеціальний дерев'яний каркас з рейок і бамбукових палиць, які забиваються по кутках квадрата в землю і скріплюються між собою поздовжніми планками. Таким чином, ви створите куб, всередині якого буде ваш кущ. Вам залишиться лише зрізати за допомогою шпалерних ножиць, починаючи з верхівки куща, а потім спускаючись по бічних сторонах вниз, всі гілки, що виступають. Якщо ви не хочете залишати куб в такому стані, акуратно підріжте на око або за допомогою напівкруглого лекала з картону кути куба і ви отримаєте ідеально рівну кулю.
Новинки топіарного мистецтва
Останнім часом в ландшафтному дизайні з'являється все більше фантазійних елементів і новинок, створених зокрема за допомогою мистецтва топіарія. До них належать спеціальні арки або живі перголи, створені з тиса або граба, бонсай, лабіринти та інші.
• Перголи та альтанки. Для того щоб отримати таку арку, дерева висаджують один проти одного, а їх вершини міцно пов'язують разом. Якщо ви хочете отримати зелену альтанку, висадіть дерева по колу й зв'яжіть їх вершини разом.
• Бонсай. Все більшої популярності набирає фігурна стрижка, яка називається бонсай. Вона дуже широко відома в країнах Висхідного сонця і являє собою поодиноку рослину, яка росте в горщику і має вигляд дорослої повноцінноїрослини при мінімальних розмірах. Щоб домогтися такого результату, існують спеціальні техніки старіння рослини. Йому регулярно підрізають коріння і роблять насічки на корі, таким чином, змушуючи рослину формувати товстий стовбур і гілки. Крона обрізається певною формою. Рослині надається вигляд зменшеної мініатюри дорослої рослини. На ринку такі бонсаї коштують досить дорого, оскільки для отримання однієї рослини потрібно витратити від 5 до 15 років.
• Боскет. Боскет являє собою закриту прямокутну територію, обсаджену по периметру стриженими чагарниками, що формують густийживопліт. Боскети формують навколо майданчиків або спеціальних територій, всередині яких проводяться різні свята, танці, розміщуються басейни, клумби або фонтани.
• Віста. Віста – це створені з рослин куліси, які відкривають вид на певний предмет або акцентований елемент в ландшафті. Вони можутьявляти собою живі завіси, за якими відкривається гарна галявина або задекорований ставок. Часто для виготовлення вісти використовують ліаноподібні або в'юнкі рослини.
• Лабіринт. Він відомий нам ще з епохи Відродження. З 18-19 століття він почав широко використовуватися в багатьох садах російських аристократів. Для отримання лабіринту висаджуються високі дерева, які підстригаються в формі живоплоту. Перед формування лабіринту територія розмічається відповідно до схеми. Кожне дерево має своє місце. У таких лабіринтах люблять бродити діти або гуляти молоді пари.
Догляд за рослинами після стрижки
Стрижка може викликати серйозний стрес для рослини, тому його потрібно готувати до і після процедури.
• Після стрижок рослина потребує регулярноїпідгодівлі комплексними мінеральними добривами для якнайшвидшого відновлення сил і нарощування зеленої маси.
• Також не слід забувати про прополку і систематичні поливи і зрошування чагарників.
• Для того щоб в зимовий період гілки рослин не зламалися через вагу снігу, їх слід укрити спеціальною сіткою або мішковиною.
• Якщо під час весняної стрижки ви помітили, що деяка частина куща замерзла, її слід видалити.Порожнечу, що з’явилася дуже швидко заповнять молоді пагони.
При висаджуванні рослин з кроною правильної форми ви зможете заощадити багато часу на стрижці.
Самостоятельно так красиво постричь деревья невозможно, вероятно этому мастерству нужно долго учиться.