Амфібії, які побували в космосі: акваріумні тритони

Якщо рибки вам набридли або ви не маєте можливості за ними доглядати - заведіть акваріумного тритона, утримувати якого дещо простіше. Належить такий вихованець до земноводних із родини Саламандрових, але в більшій мірі віддає перевагу воді - а деякі види взагалі не вибираються на сушу. Особливої активності тритони не виявляють, але спостерігати за їхнім життям цікаво, тим більше, якщо живуть вони невеликими групами. Розповімо про особливості догляду та утримання й опишемо найпопулярніші види.

Опис

• Найчастіше тритони зустрічаються у водоймах країн Азії та Європи. У природних умовах вони рідко показуються на очі людям, тому що на сушу майже не вибираються. Дуже рідко тритони вилазять на камінчики, де гріють боки на сонці. Дихають тритони легенями – а тому час від часу піднімаються на поверхню води, щоби вдихнути повітря. Витривалості цих земноводних можуть позаздрити інші їхні родичі - бо вони однаково добре переносять як сильну спеку, так і морози. У періоди, коли водойми пересихають, тритони закопуються в мул, аби шкіра не втратила вологу, що є однією з важливих умов виживання.
• Як і ящірки, тритони здатні регенерувати втрачені частини тіла. У цих амфібій відновлюються не тільки хвости, а й лапки та навіть очі і внутрішні органи. З цієї причини цікавість учених до таких істот не зменшується. Діяльність людини призвела до того, що деякі види знаходяться на межі зникнення і занесені до Міжнародної Червоної книги.

Зовнішність у тритонів дуже цікава: вони схожі на міні-дракончиків із щільним тільцем і гострою мордочкою. Довжина приплюснутого хвоста деяких порід дорівнює довжині половини всього тіла. Розмір акваріумних видів становить від 10-ти до 30-ти сантиметрів. У цих земноводних - чотири кінцівки, позбавлені перетинок. Найчастіше тритони мають темне забарвлення спинки: сіре, оливкове або буре, а черевце у них світле або яскраве - помаранчеве чи жовте. На тілі є маленькі цятки.

У період спарювання амфібії змінюють забарвлення. Самки стають яскравими, а самці змінюються так сильно, що створюється враження, ніби в акваріумі оселилися нові мешканці. Крім зміни кольору на голівках у вихованців з'являється гребінь, якого вони позбавлені у звичайному житті. До слова, тривалість життя акваріумних тритонів становить 20 років.

Популярні види

Тритон звичайний

Цей вид найбільш популярний у акваріумістів. У природі такі тритони поширені по всій Європі. Вибирають такі амфібії водойми зі стоячою водою. Їхні розміри складають від семи до десяти сантиметрів (самки трохи дрібніші від самців). Шкіра у звичайних тритонів відрізняється невеликою зернистістю, спинка коричнева або оливкова, животик - жовтий. Визначити вид легко за характерними смужками, що проходить через очі.

Тритон гребінчастий

Ці акваріумні жителі дивні тим, що часто видають звуки, які нагадують свист. Зустрічаються гребінчасті тритони в природі не тільки зарубіжжя, але й України. У теплу пору року вони живуть у водоймах, а коли настають холоди, переселяються в лісову підстилку: можуть вони селитися і в трухлявих пнях.

Розмір таких тритонів значний і досягає 18-ти сантиметрів завдовжки. Своєю назвою вид зобов'язаний гребеню, який з'являється на голові самця у період спарювання. Ширина цього гребінця доходить до півтора сантиметрів. Забарвлення тіла - темно-коричневе з плямами, черевце зазвичай жовте, шкіра шорстка. Іноді земноводне здається чорним.

Тритон голчастий

Чим унікальний цей вид - так це тим, що його представники побували в космосі: їх відправляли туди вчені для вивчення впливу відсутності гравітації. Голчасті тритони в наших регіонах не зустрічаються, ареал їхнього проживання - Марокко і Піренейський півострів. Мешкають такі тритони в маленьких водоймах, на поверхню не показуються, але при необхідності здатні вести і наземне життя. Довжина голчастих тритонів становить 30 сантиметрів, через що вони вважаються одними з найбільш великих амфібій, придатних для акваріумного утримання.

У таких тритонів короткий хвіст, що не характерно для більшості їх одноплемінників. Шорстка шкіра пофарбована в бурий колір, на спинці є цятки, які тягнуться вздовж тіла смужками. У місцях проходження таких смужок є виступи з отруйними залозами на кінцях, завдяки яким ці земноводні не стають здобиччю для хижаків. Черевце у них світле і гладке.

Тритон іспанський

Його також називають тритоном Боска. Розмір тіла ледь досягає десяти сантиметрів, причому «хлопчики» є дрібнішими від «дівчат». У представників цього виду тіло майже квадратне: таким його роблять виступаючі в районі спини залози. Хвіст у «іспанців» довгий і теж трохи плаский із боків. У період спарювання у самців на хвості виростає невеликий гребінь, яким вони залучають самок. Шкіра у цих земноводних змінюється відповідно до того, який спосіб життя вони ведуть. У воді вона стає гладенькою, а на суші - шорсткою. Забарвлення тіла може бути оливковим, темно-жовтим на спинці і рожевим або яскраво-жовтим - на черевці. У деяких особин є цятки.

Утримання тритонів

• Якщо ви вирішили завести тритонів, то вам буде потрібно придбати відповідний акваріум. На одну особину припадає не менше 20-ти літрів води. Створювати острівці суші, як для багатьох інших земноводних, тритонам не потрібно – але якщо ви хочете, щоби вони зрідка піднімалися на поверхню, встановіть плаваючі острівці. Акваріум бажано накривати кришкою, аби вихованець не вибрався назовні та не впав на підлогу. Жити в самоті цим амфібіям навряд чи сподобається, тому фахівці радять селити їх групами.
• Нерідкі випадки, коли тритони ковтають грунт і гинуть - тому підбирайте для цих цілей матеріал великої фракції. На дно встановіть укриття у вигляді корчів та гротів. Можна використовувати половинки кокосової шкаралупи, в які ваші підводні мешканці будуть охоче забиратися. Тритони полохливі, тому часто ховаються. Висаджуйте в ємності якомога більше рослин, які також будуть виступати в ролі укриттів під час розмноження.

В акваріумі необхідно встановити фільтрацію, щоб уникнути розмноження різноманітних бактерій. Для цих самих цілей щотижня міняйте 20 відсотків води. Доливати краще воду, очищену від хлору за допомогою спеціальних засобів. Додаткова аерація не потрібна, тому що дихання у тритонів легеневе.

Підтримуйте у воді правильну температуру. Оптимальні показники становлять +18 +22 градуси: у надто теплій воді вашим вихованцям буде дискомфортно, тому що істоти вони холоднокровні. Якщо у вашому будинку влітку буває жарко, подбайте про охолодження. Щоби не купувати дорогий кулер для акваріума, поставте у воду пластикову пляшку з льодом. Не беріть тритонів у руки, бо це може призвести до термічного опіку через те, що температура тіла земноводних є удвічі нижчою, ніж у людини.

Не переживайте, якщо помітите, що шкіра на голові підводних мешканців луснула: таким чином вони линяють. Шкіру, яка поступово сходить від голови до хвоста, вони поїдають. Починаючи з жовтня відправляйте своїх вихованців на зимівлю, скорочуючи світловий день і повільно знижуючи температуру води.

Сумісність із іншими мешканцями акваріума

Незважаючи на те, що тритони - хижаки, вони відносно миролюбні, але заселяти їх разом із дуже дрібними рибками не можна. Якщо оточення раптом стане несприятливим (тобто тритонам не вистачатиме корму), вони проковтнуть своїх сусідів, не замислюючись. Вибирайте амфібіям для компанії такі види рибок, які люблять холодну воду. Підходять гамбузії, золоті рибки, даніо. Чим більше риба - тим вищими будуть шанси того, що вона не стане кормом для тритонів.

Годування

Годувати тритонів можна хробаками, личинками, дрібними рачками, комахами. У магазинах для них продається спеціальний корм, у якому присутні всі необхідні елементи: протеїни і вітаміни. Щоби підтримувати у земноводних інстинкт мисливця, пропонуйте їм живого мотиля або желе, приготоване з нього, шматочки нежирної риби, креветок. Відмовтеся від ідеї давати тритонам свинину, яловичину та курятину - а, тим більше, оброблене м'ясо.

Молодняк має потребу в щоденному харчуванні, а ось дорослі особини приймають їжу декілька разів на десять днів. Пропонуйте її до тих пір, поки тритон не насититься повністю. На нерухому їжу амфібії майже не реагують - тому краще скористатися пінцетом, аби поворушити їжею перед мордою вихованця.