Той, хто не може дозволити собі завести домашнього улюбленця в силу різних обставин, але дуже про це мріє, зазвичай обмежується акваріумними рибками. Їх не треба виводити на прогулянку, привчати до лотка, обстежувати у ветеринара - тобто, можна заощадити багато часу. До того ж люди думають, що рибки набагато дешевші, ніж породиста собака чи кішка - хоча професійні акваріумісти з цим аж ніяк не згодні. Є такі породи, за які доводиться викладати кругленькі суми, тому що в зоомагазинах вони вкрай рідко зустрічаються. Ми розповімо про них докладніше.
Мастацембели
Сімейство Хоботнорилі по праву вважається одним із найбільш малочисельних, а мастацембела - один із найяскравіших його представників. У природних водоймах вони живуть лише в Південно-Східній Азії і в деяких регіонах Африки. Рибка має змієподібне тіло довжиною до 700 міліметрів. Верхня щелепа у цього представника водного світу має відросток, схожий на короткий хоботок. Недоліком таких риб є те, що вони рідко показуються, як то кажуть, «на світ» - бо вважають за краще усамітнення. Велику частину часу вони сидять в укриттях, а активність проявляють ночами. Утримувати мастацембелу рекомендується у воді з підвищеним вмістом солі.
Розводити таких рибок рекомендується в акваріумах із м'яким ґрунтом, щоби вони могли вільно ховатися. Позбавлені такої можливості мастацембели будуть перебувати в стані стресу, що призведе до сумних наслідків. Годують представників цього виду тільки живими кормами. Не можна утримувати хоботорилих із дрібними рибками –, тому що останні будуть з'їдені. Акваріум необхідно накривати, бо ці риби можуть вибратися назовні.
Скляний окунь
У водоймах Індії, Бірми і Таїланду ці рибки зустрічаються часто, а у нас їх украй рідко продають у магазинах. Скляний окунь має прозоре, сплюснуте з боків, тіло, що досягає в довжину 40 міліметрів. Навіть крізь стінки акваріума добре проглядаються внутрішні органи і скелет окуня, через що він і отримав настільки оригінальну назву. Самки відрізняються від самців, тому що повітряний міхур у них круглий. Самці, при попаданні на них світла, стають золотистими.
Якщо ви хочете завести таких рибок, то вода у вашому акваріумі повинна мати середні гідрохімічні параметри. Цьому виду необхідно забезпечити яскраве освітлення впоєднанні з темним ґрунтом. У ємності має бути багато рослинності. Годувати рекомендується мотилем та енхінтреєю. Характер у скляного окуня миролюбний, завдяки чому він прекрасно уживається з не хижими сусідами, проте фахівці радять утримувати його в окремому акваріумі -, тому що в цьому випадку за ними буде цікавіше спостерігати. Самці ділять між собою територію, після чого запрошують на неї своїх «наречених» для відтворення потомства. Така поведінка виключає конфлікти між рибками і поїдання мальків. До слова, молоде покоління є дуже примхливим у харчуванні: вимагає певного виду водоростей.
Риба-слон
Належать ці рибки до загону клюворилих. Форма тіла у них сплющена з боків, анальні плавники мають такі ж розміри, як і ті, що розташовані на спинці - тому в сукупності вони утворюють свого роду спідничку. Свою назву рибки отримали завдяки довгому «хоботові», дещо схожому на слонячий. На кінці хоботка у представників цього виду є рогова порожнина, яка допомагає діставати з дрібних тріщин у каменях і ґрунті найдрібніших личинок. Дорослі рибки-слони іноді досягають у довжину 250-ти міліметрів, але більшість екземплярів є набагато меншими.
Утримувати таких тварин слід при температурі води від 25-ти до 30-ти градусів. Розводити їх ви навряд чи зможете, тому що професійним акваріумістам не вдавалося отримувати потомства, хоча риби-слони живуть парами. Якщо ви вирішите завести такого представника підводного світу - подбайте про те, щоб у нього була «друга половина»:в іншому випадку ваш вихованець почне тужити.
Арована срібна
Ці риби не мають яскравого забарвлення, проте здатні прикрасити будь-який акваріум, тому що вони схожі на срібні тонкі злитки. Вони представляють сімейство костеязичних, мають відповідне назві забарвлення та подовжене і сплюснуте з боків тіло. Голова і рот в аровани досить великі, що особливо добре помітно, коли риба відкриває пащу, аби проковтнути їжу. У природних водоймах такі риби зазвичай групуються біля самого берега, тому що харчуються комахами і мальками, які потрапили до води. Довжина тіла дорослих риб становить близько 500 міліметрів.
Живуть аровани довго, мають доброзичливий характер, здатні впізнавати свого господаря і люблять отримувати корми з рук. Пропонуйте їм молюсків, черв'яків, комах і м'ясо риб. Весь корм повинен бути водоплавним. До слова, виходячи з власних спостережень, акваріумісти прийшли до висновку про те, що утримання аровани приносить до оселі щастя і удачу. У цьому сенсі представників цього виду можна порівняти з відомими всім золотими рибками.
Тетраодон карликовий
Ви бачили коли-небудь рибу-оптиміста? Якщо ні, то подивіться на тетраодона. Вираз його мордочки завжди іронічний, а оченята бігають туди-сюди, туди-сюди. Акваріумісти, які тримають таких рибок, кажуть, що цікавіших представників домашнього підводного світу й уявити собі важко! І це незважаючи на те, що тетраодон є близьким родичем риби фугу - тієї самої, яка при неправильному приготуванні може стати причиною летального результату.
Такі рибки мають маленьке тільце, але при певних обставинах роздуваються, перетворюючись на м'ячик. Це вони роблять для того, щоби хижі сусіди не змогли ними пообідати. Характер у тетраодонів норовливий: вони не підпадають під дію законів, встановленим у спів товаристві акваріума, і поводяться абсолютно незалежно та навіть нахабно. Ці малюки обривають плавники іншим рибам і, не пережовуючи, їх ковтають. У тетраодонів зуби ростуть перманентно протягом усього життя, тому їм необхідно давати гризти що-небудь тверде - наприклад, равликів.
Бефортія
При першому погляді неможливо зрозуміти, що це - риба. Бефортія більше схожа на присоску невизначеного роду, за формою тіла трохи нагадуючи камбалу. Живуть такі рибки в природних водоймах із сильною течією, а здатність присмоктуватися до каменів дозволяє їм перебувати на одному місці, виглядаючи здобич протягом тривалого часу.
Для утримання бефортій краще обзавестися окремим акваріумом, тому що представники цього виду, як і тетраодони,є досить норовливими.
Макрогнатус
На спині у цих рибок є довгі плавники, що і відрізняє їх від інших родичів. За плавниками немов розсипані оксамитові крапочки, обрамлені золотавими обідками. По тілу, що має деревний відтінок, проходять мармурові розводи. Рило у рибок загострене, з маленькими вусиками. У самців - пласкі черевця, чим вони і відрізняються від своїх «дружин». Характер у макрогнатуса спокійний, через що рибки прекрасно ладнають з іншими своїми одноплемінниками.
Годувати рекомендується трубочником. Рекомендована температура води становить 22-28 градусів. Жорсткість особливого значення не має, але до води необхідно додаватисіль у кількості трьох грамів на один літр. В умовах неволі макрогнатуси добре розмножуються, але для цього знадобиться окрема ємність на 200 літрів. Стимулювати вихованців до виробництва потомства доводиться штучним методом - шляхом введення гормональних ін'єкцій. Хоча, як зазначають фахівці, останнім часом почастішали випадки нересту і без втручання людини.
Поки немає коментарів. Будьте першим!