Як правильно прищепити виноград?

Якщо ви ще не почали щепити виноград, то ми йдемо до вас! Щеплення винограду – не така складна справа, як здається на перший погляд. Щоб вона пройшла успішно, потрібно дотримуватися основних правил і знати певні секрети. Але не варто переживати: вони не зберігаються за сімома печатками. Знання доступні кожному – варто лише захотіти отримати. І, озброївшись необхідною інформацією, розпочати свою особисту практику.

Досвід та ще раз досвід – ось справжня запорука успіху будь-якого заходу. Якщо ви вже готові навчатися, ми допоможемо вам зробити свої перші кроки у такій цікавій справі. Дізнавшись про те, як правильно прищеплювати виноград, ви зможете одразу застосувати ці знання на практиці.

Навіщо потрібне щеплення винограду?

Ви можете використовувати щеплення у таких випадках:

1.     Якщо у вашого сусіда, друга або знайомого росте чудовий виноград, то вам напевно захочеться попросити живець для розмноження. І вам його дадуть. Але якщо ви просто вкорените такий черешок, то замість радості від великих урожаїв смачного винограду, на вас може чекати велике розчарування. Справа в тому, що сортовий виноград може важко переносити зими або бути вразливим перед захворюваннями і шкідниками. Але не варто засмучуватися, вчені давно вирішили цю проблему вегетативним способом. Власне, для цього й вигадали щеплення. Ваш сортовий черешок можна посилити потужнішим і стійкішим «дикуном»-двіщем, який забезпечить кореневу систему і основу (штамб) куща. Після щеплення отриманий кущ матиме кращий імунітет.
2.     Якщо у вас вже є кущ хорошого винограду, але немає місця для ще одного куща, або хочеться отримати кілька сортів на кущі, що вже є (це ж так незвичайно). У таких випадках щеплення вам допоможе. Ви можете додати на ваш кущ від одного до декількох сортів винограду, отримавши цікавий екземпляр. Це красиво, незвичайно і раціонально. Уявіть, як виглядатиме кущ, на якому висять грона різного винограду Гості не зможуть приховати захоплення, а вашої гордості не буде меж. Але навіть якщо вам не потрібне чиєсь визнання, то можна обмежитися тією користю та радістю, яку принесе ваш витвір особисто вам та вашим близьким. Заради цього варто було б поекспериментувати.
3.     Якщо ви хотіли б замінити один сорт винограду на інший без знищення вже існуючого куща (наприклад, через погані смакові якості або незадовільне плодоношення) – це питання успішно вирішить щеплення. З її допомогою можна отримати новий кущ, залишивши коріння та нижню частину штамба старого. За рахунок потужної кореневої системи, щеплений на нього живець, активно піде в зріст і почне плодоносити швидше і рясніші, ніж заново посаджений молодий кущ. Тобто щеплення роблять для того, щоби почати отримувати врожай раніше.
4.     Якщо у вас з якоїсь причини пропав виноград (собаки погризли або він був чимось пошкоджений), а корінь та основа штамбу залишилися. Тоді щеплення дозволить дати йому нове життя. Вам не доведеться викорчовувати залишки куща чи сподіватися отримати якийсь урожай від несортової лози. Хороший сорт, щеплений на підщепу, що залишилася, дасть вам новий молодий кущ, який швидко виросте і даватиме гідні врожаї.
5.     Якщо кущ винограду став гірше плодоносити або був пошкоджений серйозним захворюванням, раціональніше прищепити на нього якийсь стійкіший сорт, ніж намагатися врятувати, обробляючи хімікатами. За допомогою такої хитрості виноградарі позбавляються хвороб та відновлюють кущі.
6.     Якщо сорт, що вам сподобався, росте і плодоносить недостатньо інтенсивно. Щеплення на потужну сильнорослу підщепу здатна поліпшити якості сортового щепи, збільшивши його врожайність, рясність плодоношення і розмір ягід.

Коли можна щепити виноград?

Виноград можна щепити навесні, влітку, восени та взимку. Але це не означає, що щепленням можна займатися будь-коли протягом року. У кожен сезон є свій час для цієї операції, що пояснюється умовами, які необхідні для успішного приживання.

Весняне щеплення винограду

Весна – це найкращий час для щеплень різних культур. Коли припиняються морози, настає стійке тепло і набухають бруньки, можна починати щеплення винограду. Оптимальний час для такої процедури - квітень-травень. У північних регіонах травень-початок червня. Головне, щоб температура повітря була не нижче 15 градусів, а ґрунту – не нижче 10-ти. Весняне щеплення хороше тим, що до зими воно встигає зростатися і піти в зріст. До того ж навесні немає такого палючого сонця, яким воно буває влітку. І в цей час рух соку найбільш інтенсивно, що сприяє харчуванню і приживаності щепи.

Навесні проводять:

•     окулювання (тобто щеплення оком);
•     щеплення на підземний стовбур здерев'янілим живцем (що називається «чорне в чорне»);
•     щеплення здерев'янілим живцем в зелену гілку («чорне в зелене»).

Літнє щеплення винограду

Літнє щеплення робиться такими способами:

1.    брунькою (окулювання);
2.     здерев'янілим живцем у зелений («чорним в зелене»);
3.     молодим живцем у молодий («зеленим у зелене»).

Час щеплення – друга половина червня/перша половина липня.

Осіннє щеплення винограду

Восени щеплення винограду переважно проводиться у південних регіонах. У північних цей захід краще починати наприкінці серпня. І хоча цей час вважається літнім, такі щеплення відносять до осінніх. На півдні їх роблять навіть у жовтні. Головна вимога тут така сама, як і навесні – температура повітря має бути не нижче 15 градусів.

Восени щеплення роблять у штамб («чорним у чорне») з такими цілями:

•     для заміни не дуже вдалого ґатунку на кращий;
•     для відновлення пошкодженого куща;
•     щоб дати друге життя старій рослині (якщо його коренева система у чудовій формі).

За своєю процедурою таке щеплення практично не відрізняється від аналогічного весняного. Тільки перед зимою щеплена рослина потрібно обов'язково чимось укрити (сіном, лапником тощо), щоб її не пошкодили морози.

Зимове щеплення винограду

Взимку проводиться тільки настільне щеплення винограду у теплому приміщенні («чорним у чорне»). Оптимальний час для цього заходу – кінець лютого/початок-середина березня. Але можна на молодих саджанцях, спеціально вирощених у контейнерах, такі щеплення можна робити вже у другій половині грудня. Плануючи зимове щеплення, потрібно заздалегідь підготувати щеплення і щеплення, які до моменту операції зберігаються в прохолодному місці.

Заготівля та зберігання живців

Це дуже відповідальний захід, від якого залежить успіх щеплення. За словами одних фахівців, заготовляти живці (чубуки) потрібно у жовтні та листопаді до морозів. За словами інших – лише за температури, не нижче +5 градусів. Це зумовлено тим, що при нижчих температурах у виноградній лозі стає менше поживних речовин. Оптимальна товщина чубуків – 5-7 мм. Зрізати їх потрібно добре наточеним секатором із тих кущів, які показали високі сортові якості та дали хороший урожай.

Оптимальна кількість очок на одному чубуку – 1-3 шт. Його довжина при цьому складатиме приблизно 10-12 см. Як і у випадку з плодовими деревами, живці краще брати із середньої частини пагонів. При цьому зрізати їх потрібно акуратно і рівно (без задир, виїмок тощо), відступаючи від міжвузля не менше 2 см (можна 3 см).

Важливі моменти:

•     Для щеплення не можна використовувати такі пагони: незрілі, криві, чимось пошкоджені, хворі, жируючі та дуже тонкі. Верхня частина пагонів не придатна для заготівлі живців.
•     Під час щеплення не можна міняти місцями верхній та нижній кінці чубуків, інакше щеплення не зростеться. Щоб їх не переплутати, верхній кінець зрізають перпендикулярно до гілки, а нижній (який щеплюватиметься) – під кутом. Це «страхувальна» порада для новачків, досвідчені виноградарі визначають верх і низ за розташуванням нирок.

    Після зрізання чубуки бажано опустити в розчині мідного купоросу (з концентрацією 3%) та потримати там півхвилини. Далі потрібно дати їм просохнути, а потім, обернувши у вологу тканину та поліетилен, покласти у льох чи холодильник. Оптимальна температура зберігання живців – від 0 до +3 градусів (максимум +5 градусів). Протягом зими потрібно періодично перевіряти стан чубуків. Вони не повинні висихати, загнивати, покриватися пліснявою і проростати.

Перед зберіганням можна потримати живці в розчині гетероауксину, добре просушити і запарафінувати, щоб вони не проростали і не втрачали вологу (що дуже важливо для успішного зберігання). Парафінувати потрібно в такий спосіб: налити води у металеву ємність, кинути туди парафін та нагріти майже до кипіння. Коли парафін розплавиться, прибрати ємність із вогню. Після розплавлення парафін перебуватиме на поверхні води. Бажано кинути його стільки, щоб шар був не менше 1 см. Для того, щоб запарафінувати очі, потрібно взяти живець за один кінець і, опустивши в рідину, відразу його витягнути. Цього буде достатньо, щоб покрити живець тонким шаром парафіну.

Що потрібно для щеплення?

1.     Гострий ніж (він повинен легко різати папір).
2.     Вода та спирт.
3.     Відріз марлі/тканини.
4.     Заточений секатор.
5.     Обв'язувальна стрічка (тканинна тасьма та стрейчева стрічка).
6.     Сокира.
7.     Молоток.
8.     Велика викрутка.
9.     Чисті та вмілі руки.
10.     Світла голова ;)

Класифікація щеплень

•     «Чорним у чорне» - підщепа і щеп здерев'янілий. Проводиться навесні та восени в штамб.
•     «Чорним у зелене» – здревеснілий щеплення в зелений підщеп, що розпустився. Робиться навесні та влітку.
•     «Зеленим у зелене» – підщепа і щеп зелені. Час проведення – літо та осінь.

Щеплення винограду «чорним у чорне»

Це щеплення роблять навесні, восени та взимку на столі.

Щеплення у підземний штамб

1.     Якщо це щеплення в підземну частину, спочатку її потрібно відкопати. Кущ розкопується на глибину 25-30 см, повністю звільняючись від землі. Як правило, таке щеплення роблять на кущі, який хочуть оновити, замінивши всі пагони. І тому вся стара лоза обрізається секатором. А "голова" штамба відпилюється на висоті 15-20 см від поверхні викопаної лунки. Тобто це місце виявиться нижчим за основний рівень землі.
2.     Отриманий спилок потрібно ретельно зачистити ножем, щоб поверхня його була рівною і гладкою. Якщо цього не зробити, то вона вбиратиме вологу і може стати сприятливим середовищем для розвитку захворювань грибкового характеру. Далі потрібно ретельно протерти штамб від землі, тирси та інших забруднень за допомогою вологої ганчірочки. На цьому підготовку підщепи буде закінчено.
3.     Наступний крок – це вже безпосередньо щеплення (способом на розщеп). Для того щоб розколоти підщепу, знадобиться невелика сокира. Його потрібно розташувати в такий спосіб. Щоб він розділяв овал зрізу навпіл за довшим напрямом (за більшим діаметром). І забити молотком, утворюючи розщеп. У щілину, що утворилася, необхідно вставити викрутку, щоб вона тримала її відкритою для щеплення.
4.     Оброблений парафіном живець потрібно стесати з двох сторін таким чином, щоб його нижня частина утворила клин. Для цього спочатку його потрібно вкоротити, відрізавши нижче бруньки приблизно на 4 см. Потім відміряти 7-8 мм від нижнього вічка, врізатися ножем на півтора міліметра вглиб, тим самим зробивши так звані плічка, розгорнути його вниз і зробити зріз (можна кілька разів) . Те саме слід зробити з протилежного боку цього ж кінця черешка, щоб вийшов двосторонній клин. Якщо прищеплюється два живці, то так само необхідно обробити і другий. При цьому краще взагалі не торкатися зрізів руками.
5.     Перед поміщенням чубуків у розщеп їх бажано занурити в розчин стимулятора росту (наприклад, Гуміама – 2 краплі на 200 г води). Потримавши 7 секунд, кожний живець відразу потрібно щеплювати, заглиблюючи в розщеп, який викрутка тримає відкритим. Два чубуки розташовуються по краях таким чином, щоб їхня кора з одного боку збігалася з корою підщепи (це дуже важливо). Камбіальні шари теж мають збігатися. При цьому нижні бруньки обов'язково потрібно розташовувати назовні.
6.     Після цього викрутку потрібно прибрати, а щілину, що утворилася, закласти розмоченим папером. Можна також вставити туди шматочок чистої деревини. Головне, щоб вся щілина була добре закрита від попадання чогось стороннього. Зверху весь спил між вставленими живцями слід закрити довгою смужкою поліетилену, щоб краї його звисали вниз.
7.     Захоплюючи поліетиленову смужку, необхідно міцно обмотати штамб стрічкою. Для цього можна використовувати тканинну тасьму. За словами знавців, зверху все можна обмотати ще й поліетиленом та ізолентою. Але це спірний момент, оскільки у багатьох садівників таке щеплення добре приживається під бавовняною тасьмою без додаткової обмотки. Вона сприяє кращій аерації місця щеплення та згодом розкладається.
8.     Місце щеплення слід щедро замазати глиною, розмоченою у воді. Вона збереже вологу, захистить від впливу морозів та загалом законсервує щеплення. При цьому нижні бруньки щепи слід залишати необробленими.
9.     Далі необхідно засипати лунку землею, тільки злегка присипавши щеплення (живці повинні бути відкритими), надіти зверху п'ятилітрову сулію з-під води зі зрізаним дном і відкритим шийкою, і до кінця засипати лунку землею. А перед морозами необхідно закрити кришку, ще більше засипавши лунку та сулію, щоб над нею було 10 см землі.
10.     Наступного року з настанням весняного тепла потрібно буде звільнити сулію від більшої частини землі. І в сонячний день відкривати кришку (щоб пустити повітря і не допустити випрівання щепленої рослини), а з настанням ночі чи похолодання – закривати. Можна також накрити лунку спанбондом, створивши для винограду сприятливіші умови.

Щеплення в надземну частину

Таке щеплення потрібно робити навесні. Живці, заготовлені восени, вимочують у воді приблизно 2 дні, щоб наситити нею тканини черешка і викликати набухання нирок. Останнє говорить про життєздатність черешка та його придатність для щеплення.

Якщо у вас є гілка «дички», на нього можна прищепити гарний сорт, щоб убити відразу кількох зайців:

•     розумно використовувати розвинену кореневу систему «дикуна»;
•     виростити кущ, що дає смачний виноград;
•     надати сорту кращий імунітет до будь-яких несприятливих явищ.

1.     Перед щепленням гілку підщепи потрібно зменшити секатором, залишивши від землі 30-35 см. Далі протерши ножем спиртом, необхідно зробити в ньому поздовжній розріз (розщеп). Його напрямок має бути строго визначеним: від наявної на підщепі нирці в протилежний бік (і не інакше). Живець щепи потрібно буде розташувати таким чином, щоб його нижня брунька знаходилася суворо на протилежному боці від бруньки підщепи. Це правило полярності, дотримання якого є обов'язковим. У результаті кожна наступна брунька знаходиться на протилежному боці від нижче. Якщо провести лінію від нирок до бруньок знизу вгору, то вийде зигзаг.
2.     Живець щепи з 1-2 бруньками потрібно обрізати з двох сторін так само як у вищеописаному варіанті - заточивши кінець з двох сторін і зробивши плічка. Ними щеплення буде впиратися в підщепу. Кора і камбій рослин з одного боку повинна обов'язково збігатися.
3.    Бруньку або гілку на підщепі необхідно усунути, щоб на них не йшли сили куща. Вони були потрібні тільки для правильного розташування прищепного живця.
4.     Місце щеплення потрібно міцно обмотати тканинною стрічкою (знизу догори). Від того, як туго буде натягнута стрічка, теж залежить успіх щеплення. Стрічку можна зверху зафіксувати ізолентою.
5.     Щеплення потрібно захистити від сонця, накривши марлею або паперовим пакетом.

Перевірити, наскільки успішно пройшло щеплення, можна приблизно за 3-4 тижні.

Щеплення винограду «чорним у зелене»

Це щеплення проводиться на молодий пагін, що має листя. Перед щепленням підщепу потрібно підготувати, зрізавши верхівку і прибравши за допомогою ножа всі точки зростання (пасинки та очі). По-перше, вони не повинні відтягувати на себе харчування. По-друге, наше завдання – дати розвиток живцю сорту, що прищеплюється, а не підвою. На зеленій пагоні після зрізання верхівки залишається один лист і приблизно 4 см вище за нього. При цьому підщепа повинна бути жорсткою, що не легко гнуться.

    Живці щепи по товщині повинні збігатися з пагонами підщепи. Щеплення «чорним у зелене» робиться також у розщеп. Розрізати підщепу потрібно так само, як у попередньому випадку (приблизно на 3 см углиб). А після цього відразу капнути у розщеп води, щоб розріз не підсихав під час підготовки щепи.

Живець щепи потрібно обрізати клиноподібно. Можна зробити це не симетрично, спочатку зрізавши з одного кінця навскіс через всю серцевину, а з іншого - зробивши плече і провівши зріз паралельно гілки. Після цього потрібно відразу вставити підщепу в розщеп і вирівняти таким чином, щоб кора і камбій з обох боків збігалися.

Притримуючи руками живець у розщепі, слід ретельно замотати місце щеплення і щеп до самого зрізу стрейчевою стрічкою (знизу вгору). Око прищепи замотувати не потрібно. Таке обмотування захищає щеплення від втрати вологи, проникнення хвороб та ушкоджень, дозволяючи нирці проростати.

Для щеплення винограду «чорним у зелене» можна використовувати не тільки спосіб «розщеплення», але також копулювання та окулювання. Остання робиться так само, як щеплення зеленим оком (читайте нижче).

Щеплення винограду «зеленим у зелене»

В основному таке щеплення проводять улітку.

Щеплення живцем

Техніка щеплення така ж, як «чорним у чорне», а обробка підщепи – як у попередньому варіанті. Щеплення зрізається безпосередньо перед щепленням або незадовго до неї. Якщо це робиться не відразу, його потрібно обов'язково поставити в ємність з водою і тримати там до самого щеплення.

Довжина щепи становить приблизно 10-12 см. При цьому на ньому повинен бути один листок з брунькою в пазусі і приблизно 2 см черешка вище міжвузля (до верхнього краю). Якщо щеплення і підщепа не збігаються по товщині, то потрібно поєднати шари камбію хоча б по одному краю. Після цього місце щеплення можна обв'язати поліетиленовою чи стрейчевою стрічкою. Далі потрібно накрити щеплення вологою марлею, тим самим захистивши його від сонця. Марлю бажано закріпити мотузками, щоб вона не впала.

Таке щеплення можна робити за допомогою копулювання.

Щеплення оком

Щеплення оком робиться двома способами:

•     з пробудженням вічка (приблизно з кінця травня до кінця червня);
•     без пробудження вічка (весь липень).

Техніка щеплення обох випадках однакова. А їхня відмінність у наступному: перед щепленням із пробудженням вічка верхівки пагонів підщепи видаляються, а без пробудження – залишаються. Тобто в першому випадку спеціально стимулюється пробудження інших точок зростання, у тому числі щепленої бруньки, вона отримує більше поживних речовин. А у другому – кущ розвивається, як завжди, на ньому навіть визріває врожай. При цьому щеплене вічко знаходиться в сплячому стані до наступної весни.

Для отримання вічка живці можна зрізати перед щепленням, так і за кілька діб до неї (1-3). У другому випадку живець необхідно обов'язково помістити в ємність з невеликою кількістю води і поставити в прохолодне місце, щоб він не втратив тургор. З такого черешка потрібно видалити листя та пасинки, щоб вони не тягли з нього вологу.

Живець щепи і гілка підщепи повинні бути затверділими, жорсткими на дотик. Якщо брати гнучкий «трав'янистий» щеп – це знизить якість щеплення та приживаність.

Окулювання проводиться у приклад. Робиться це так:

1.     біля бруньки забираються вусики, що залишилися від пасинків, щоб можна було добре обмотати місце щеплення;
2.     вічко зрізається зі щитком плавним рухом за допомогою дуже добре заточеного ножа;
3.     з підщепи зрізається щиток такого ж розміру з утворенням невеликої кишеньки внизу;
4.     в кишеньку вставляється щиток, що прищеплюється;
5.     місце щеплення щільно обмотується харчовою стрейч-плівкою (очок залишається відкритим).

Якщо ви зробите все правильно, підійшовши до справи з душею та гарним настроєм, ваші щеплення точно будуть успішними. Виноград – досить чуйна культура, яка легко приживається та швидко дає врожаї. Тому сміливо беріться за це захоплююче заняття та отримуйте чудові результати. У вас все вийде ;)