Як визначити pH ґрунту самостійно? Способи виміру pH ґрунту

Для того, щоб створити максимально комфортні умови для росту рослин, потрібно врахувати не тільки вимоги до освітленості, родючості, поливу та інших відомих факторів, але і до рН грунту. Так-так, цей показник впливає на життєдіяльність наших улюблених культур, і від нього залежить найважливіший для нас фактор – урожайність. Але більшість городників-любителів практично не замислюються про це, навіть не підозрюючи, що визначити та підкоригувати рівень кислотності ґрунту зовсім не складно. Це можна зробити своїми власними руками у найпростіших побутових умовах.

Що таке pH ґрунту і як він впливає на розвиток рослин?

Показник pH відображає рівень кислотності ґрунту. Від того, яке в ньому середовище – кисле, нейтральне чи лужне – залежить доступність для рослин ґрунтових елементів і, відповідно, можливість їх повноцінного розвитку. Рівень pH традиційно вимірюється в межах від 0 до 14. Хоча насправді він виходить за зазначені рамки в обидві сторони. Але це вже наукові тонкощі, які потрібні лише для загального розвитку. Кислотність ґрунтів вписується в стандартний проміжок від 0 до 14, де 0-6.0 – кисле середовище, 6.0-7.0 – нейтральне, 7.0-14 – лужне. Простіше кажучи, якщо pH нижче 6,0 – кислотність грунту підвищена, і якщо вище 7.0 – знижена, тобто. ґрунт лужний.

Оптимальним вважається нейтральний рівень pH приблизно 6.0-7.0. Насправді, повністю нейтральна середовище буває при pH 7.0. Але більшість рослин чудово почуваються саме в зазначених вище межах (у тому числі на ґрунтах з невеликим відхиленням у бік кислотності). Прийнятними ґрунтами також вважаються слабокислі (pH5.0-6.0) та слаболужні (pH 7.0-8.0). У таких умовах рослини отримують повноцінне харчування та нормально розвиваються. Щоправда, це стосується не всіх культур. Є й такі, які віддають перевагу більш кислому або лужному грунту.

У нейтральному середовищі не тільки йде максимальне засвоєння елементів живлення, але і найбільш ефективно працюють добрива, що вносяться. А це означає, що в таких умовах потрібно менше витрат на вирощування рослин, ніж на кислих чи лужних ґрунтах. Таким чином, простежується явна економічна вигода поліпшення ґрунтів шляхом нейтралізації їхньої кислотності або лужності.

В оптимальних для рослин умовах значно легше досягти максимальної врожайності. До речі, на ґрунтах з поганим показником кислотності вона може відрізнятися в 1.5-2 рази навіть за великих витрат на догляд.

Вплив кислого середовища на розвиток рослин

На кислих ґрунтах рослини не можуть повноцінно розвиватися, що видно навіть неозброєним оком. Розглянемо докладніше, що відбувається з ними в таких умовах.

1.    Корисна ґрунтова мікрофлора та черв'яки погано почуваються в кислому середовищі. Вони не виконують своїх функцій належним чином, що негативно позначається на рослинах. Через гальмування процесів переробки органіки культури недоотримують поживні речовини.
2.    У таких умовах погано засвоюються такі елементи, як кальцій, калій, селен, бор та магній, які необхідні для повноцінного розвитку рослин. Засвоєння фосфатів та молібдену теж знижується. Значна частина мікроелементів вимивається із ґрунту через розчинення в кислому середовищі.
3.    Іони марганцю, заліза та алюмінію перебувають у незв'язаному стані (на відміну від нейтральних та лужних середовищ). Вони накопичуються у ґрунті та негативно впливають на рослини, призводячи до загальмовування росту та розвитку.
4.    У сильнокислих ґрунтах іони водню буквально отруюють рослини, перешкоджаючи засвоєнню корисних елементів. При цьому навіть деформується коріння рослин, пошкоджуючись на клітинному рівні.

Вплив лужного середовища на розвиток рослин

Лужні ґрунти мають свої недоліки, які теж негативно позначаються на розвитку різних культур.

1.    На лужних ґрунтах у рослин може виникати хлороз – явище, при якому знижується здатність до фотосинтезу та утворення хлорофілу. Ознакою цього захворювання є пожовтіння листя. Причина хлорозу – недоступність заліза, яке потрібне для фотосинтезу. У лужному середовищі цей елемент знаходиться у нерозчинній формі. Найгірше засвоюється і магній, який безпосередньо входить до складу хлорофілу. Крім того, нестача заліза позначається і на синтезі ауксинів – речовин, що стимулюють ріст рослин (фітогормонів).
2.    Фосфор стає менш доступним для рослин, що негативно впливає на обмінні процеси. За своєю цінністю цей елемент стоїть на другому місці після азоту і є незамінним для рослин.
3.    Для лужних ґрунтів характерний низький рівень родючості та пригнічення росту рослин.
4.    У сильнолужних ґрунтах коріння рослин перестає нормально засвоювати поживні речовини, пошкоджуючись на рівні клітин (як і в сильнокислому середовищі).

Типи ґрунтів та рівень кислотності

pH 3.0-4.0

Це сильнокисле середовище. Вона зустрічається на болотних, сильнопідзолистих та гірсько-лісових ґрунтах. Вони мало азоту, що з слабкою активністю грунтових мікроорганізмів, які розкладають органіку. Вони містять удосталь токсичні для рослин іони алюмінію, заліза та марганцю (у рухомій формі), які перешкоджають засвоєнню життєво необхідних елементів (натрію, бору, кальцію, калію та інших). Причина – зниження проникності клітин кореневої системи.

Як покращити такі ґрунти?

Вапнування може не дати належного результату, зруйнувавши і до того нечисленну органіку (що тільки погіршить ситуацію). Є два оптимальні рішення цього завдання:

•    просто вирощувати культури, які люблять кислі ґрунти або, як мінімум, здатні на них зростати та давати врожаї;
•    вести природне землеробство з використанням органічних (теплих грядок) та застосування ЕМ-технології – завдяки цьому можна покращити будь-який ґрунт.

pH 4.0-5.0

Цей показник говорить про середньокисле середовище. Він зустрічається на згаданих вище болотних та гірсько-лісових ґрунтах, а також на дерново-підзолистих. Це можуть бути суглинні та глинисті ґрунти, які схожі за своїми характеристиками з попередніми. Засвоєння грунтових елементів перебуває у тому рівні. Ґрунтові мікроорганізми так само малоактивні (за винятком мікроскопічних грибів), вміст органіки низький. Аерація таких ґрунтів залишає бажати кращого. Вони ущільнені та схильні до застою води.

З такими ґрунтами найкраще вчинити так само, як і з попередніми – вирощувати культури, лояльні до цих умов, або постійно удобрювати верхній шар компостом, використовуючи органічні грядки. Їх також можна покращувати шляхом внесення залужувальних речовин (детальніше про це буде далі).

pH 5.0-6.0

Такі ґрунти мають слабокисле середовище, яке вже придатне для успішного вирощування більшості рослин. Вона характерна для опідзолених чорноземів та сірих лісових ґрунтів, які злегка ущільнені. Необхідні рослинам мікро- та макроелементи тут знаходяться у доступній формі, а залізо, алюміній та марганець не токсичні. На таких ґрунтах можна спостерігати невеликий дефіцит калію, кальцію та бору. Але це компенсується гарною активністю мікроорганізмів і можливістю покращити ґрунти до ідеальних параметрів (як це зробити, ми розповімо нижче).

pH 6.0-7.0

Це ідеальні параметри нейтрального середовища, які властиві найпопулярнішим ґрунтам – чорноземам. Вони багаті на гумус та інші корисні речовини, в них ведуть активну життєдіяльність корисні мікроорганізми та дощові черв'яки. Такі грунти мають оптимальну структуру і високу родючість, яку при правильному догляді можна легко підтримувати.

pH 7.0-8.0

Даний показник говорить про слаболужне середовище, яке зустрічається на карбонатних грунтах і південних чорноземах. Невелике відхилення в інший бік вже позначається як дані грунтів. Тут спостерігається невеликий дефіцит таких елементів, як залізо, фосфор та марганець. І якщо часто застосовувати фосфорні добрива, то такі ґрунти демонструють нестачу міді та цинку. На них може зустрічатися хлороз рослин (як уже говорилося вище, через відсутність заліза). Але на цьому недоліки закінчуються, мікробіологічна діяльність тут знаходиться на досить високому рівні (що дуже добре для рослин та якості ґрунту в цілому).

pH 8.0-9.0

Відхилення у бік лужності дедалі більше. Ґрунти з такими показниками є середньолужними. Їхня якість трохи гірша за попередні, незважаючи на те, що сюди входить частина чорноземів. Зазначений рівень pH обумовлений особливостями так званої материнської породи (основи ґрунтів). Крім чорноземів, до них відносяться каштанові ґрунти, які придатні для овочівництва та рослинництва, але вважаються не найкращими у плодівництві. Їх не дуже люблять дерева, особливо черешні та яблуні.

Для рівня pH, близького до верхньої межі, характерний дефіцит фосфору, азоту та низки мікроелементів (цинку, міді, марганцю та заліза).

pH більше 9.0

Це сильнолужні грунти, до яких відносяться солончаки та солонці. Вони відрізняються в'язкістю та липкістю у мокрому вигляді або твердістю та дуже слабкою водонепроникністю у сухому. Умови для ґрунтових мікроорганізмів тут далекі від оптимальних, через що вони перебувають у пригніченому стані. Поліпшити такі ґрунти можна шляхом внесення великої кількості гіпсу.

Як самостійно визначити pH ґрунту?

Ви напевно вже оцінили важливість показника pH і хочете терміново дізнатися, на яких ґрунтах ростуть ваші улюблені овочі. Це зовсім не складно зробити, тим більше, що в арсеналі сучасного городника є кілька перевірених способів.

1.    Найперше, що спадає на думку - це, звичайно ж, використання лакмусового паперу. Згадайте уроки хімії, на яких ви, напевно, вже випробовували її у справі. Придбати такий папір сьогодні не складно – якщо не знайдете в аптеці, Інтернет вам точно допоможе. Крім паперу, знадобиться тала, дощова або дистильована вода. Для аналізу потрібно взяти грудочку ґрунту, загорнути його в ганчірочку та опустити в банку з водою (пропорції води та ґрунту – 50% на 50%). Землю також можна кинути без ганчірочки, розмішавши і давши настоятися. Але в цьому випадку її потрібно профільтрувати. Ґрунт краще брати відразу з різних місць вашої ділянки (з декількох лунок), після чого змішати її та взяти необхідну грудочку. Можна також провести кілька проб, порівнявши pH ґрунту в різних частинах ділянки (він може відрізнятися). Потримавши землю у воді кілька годин, можна визначати рівень pH. Це дасть точніші результати. Але можливий експрес-метод, коли наполягання розчину проходить кілька хвилин (до години). Для визначення рівня pH необхідно опустити лакмусовий папір у розчин, що утворився і, як тільки він змінить колір, відразу ж витягнути. Рівень pH визначається за шкалою кольорів.
2.    Другий варіант використання лакмусового паперу вважається старим дідівським способом. Для визначення pH потрібно покласти її на змішану в пакеті грунт, змочити дистильованою водою і міцно стиснути землю в руці таким чином, щоб папір був усередині грудки. Потримавши її приблизно хвилину, можна діставати та дивитися результати pH.
3.    Якщо купити лакмусовий папір не вдалося, використовуйте підручні засоби. Визначити кислотність ґрунту можна за допомогою червонокачанної капусти. Вона містить антоціан – природний пігмент, що є індикатором кислотності. Листи капусти потрібно порізати, пом'яти і залити водою (100 г капусти на 0.5 л води), залишивши на кілька годин, щоб розчин настоявся (він стане синюватим кольором). Далі необхідно приготувати ґрунтовий розчин (так само, як у першому варіанті), до якого для визначення кислотності слід долити настій капусти. Якщо рідина стане більш синьою або блакитною – отже, грунт лужний. А якщо позеленіє, то лужна. Почервоніння індикатора буде говорити про кисле середовище (фіолетовий відтінок – про середній ступінь, а явно червоний – про сильне). Цей метод досить грубо визначає кислотність, не даючи точних цифр. Проте він дозволяє виявити закисленість або залуженість землі, показуючи ступінь відхилення в той чи інший бік.
4.    Наступний спосіб визначення pH також доступний для кожного. Потрібно взяти звичайний столовий оцет і налити на жменю взятої з городу землі, поміщену будь-яку ємність. Якщо ви побачите шипіння, значить, у ґрунті є луг. З того, наскільки сильне шипіння, можна зробити висновок про рівень залуженості. Ледве помітне буде говорити про практично нейтральне середовище, а його відсутність – швидше за все, про кисле. Якщо реакція не відбулася, можна провести перевірку на кислотність за допомогою іншої речовини, яка є на будь-якій кухні. Потрібно взяти чайну ложку харчової соди і розчинити її в половині склянки води, добре розмішавши. Після виливання цієї рідини на іншу частину землі можна побачити такий самий ефект – шипіння. Таким чином, кислий і лужний ґрунт відреагують на зазначені реагенти виникненням бульбашок (шипіння). Якщо реакція буде на соду – це кислий ґрунт, якщо на оцет – лужний. А слабке шипіння в тому чи іншому випадку говоритиме про незначну закисленість або залуженість (що цілком прийнятно для рослин).
5.    І найпростіший спосіб, що не вимагає будь-яких реагентів – це визначення рослин.

•    Про кислому грунті говорить польовий хвощ, що росте на ньому, кінський щавель, лучний волошка, іван-да-мар'я, повзучий жовтець, верес і мох. Така земля може мати білуватий відтінок.
•    На слабокислому грунті ростуть: берізка польова, мокриця і конюшина біла.
•    Про нейтральне середовище свідчить: лобода, кропива і конюшина червона.
•    Лужний грунт підходить для: дротяника, подорожника, полину, молоча, звіробою, яснотки та деревію.

Крім цього, індикатором кислотності грунту може служити бадилля столового буряка – про це розповість його колір:

•    коли листя червоне – ґрунт, швидше за все, кислий;
•    на зеленому листі червоні прожилки – отже, у землі слабокисле середовище;
•    якщо листя повністю зелене, а червоне лише їх черешки – це нейтральний pH.

Як змінити pH ґрунту?

Поліпшення кислих ґрунтів

Для нейтралізації кислого середовища у ґрунт можна вносити різні речовини. Розглянемо найвідоміші варіанти.

1.    Негашене вапно (0.2 -0.5 кг на кв. м). Її кількість залежить від ступеня закисленості.
2.    Доломітове борошно (0.3-0.5 кг на м. кв.). Крім допомоги у розкисленні, вона ще й позитивно впливає на родючість.
3.    Перемелений крейда (0.1-0.7 кг на м. кв.). Це також ефективний варіант зниження кислотності грунтів.
4.    Зола (0.2-0.3 кг на кв. м). Її краще використовувати на торфовищах і піщаних ґрунтах. Крім розкислення, зола збагачує землю мікроелементами.

Зазвичай такі заходи проводять восени під перекопування/орання. Можна також закладати перелічені речовини в ґрунт шляхом ручного розпушування або дискування.

Важливо знати:

•    після внесення вищеперелічених речовин небажано сіяти/саджати такі культури: бобові, гарбузові, морква, петрушку та томати (вони погано зростатимуть, можна розміщувати їх лише через рік);
•    вапнування неприпустимо проводити разом із внесенням гною - це не дасть потрібного результату, оскільки в такому поєднанні утворюються нерозчинні сполуки, які недоступні для рослин.

Сильнокислі ґрунти нейтралізують не за один раз, вносячи відповідні речовини хоча б 2 роки поспіль. Але при цьому головне – не переборщити, щоби не погіршити якість землі.

Поліпшити pH ґрунту можна також внесенням компосту, який, як правило, має нейтральне середовище. Крім коригування кислотності, це підвищить родючість і сприятиме кращій аерації, створивши оптимальні умови для життєдіяльності ґрунтових мікроорганізмів та росту рослин.

Поліпшення лужних ґрунтів

Для нейтралізації вапняних ґрунтів, що зустрічаються рідше, ніж закислені, вносять:

•    гіпс – його внесення називається гіпсуванням, яке покращує родючість та інші властивості ґрунтів (витрата – від 0.3 до 1.5 кг на м. кв);
•    сірку або сульфат алюмінію – ці речовини продаються в садових магазинах, на їх упаковках вказані необхідні дози залежно від pH (сульфат алюмінію не вноситься під лохину, оскільки токсичний для неї);
•    верховий торф – він здатний добре нейтралізувати вапняні ґрунти, покращуючи структуру та удобрюючи їх;
•    хвою – вона не лише додає кисле середовище, а й покращує структуру ґрунту;
•    дубове листя або компост з них - теж хороші закислювачі, які паралельно покращують родючість і структуру грунту.

Тепер ви знаєте, як визначити кислотність ґрунтів та успішно відкоригувати її. Вирощуючи різні культури (у тому числі декоративні), поцікавтеся їх вимогами до pH ґрунтового середовища. Можливо, для одних культур вам не доведеться міняти ґрунт, навіть якщо він далекий від ідеалу. А для інших – знадобиться підкислити або зробити більш лужною оптимальну для більшості рослин землю. Підійшовши до цього питання з належною увагою, ви зможете створити для своїх рослин найкращі умови зростання, за що вони віддячать вам великими врожаями або високою декоративністю. І все це при менших витратах праці, грошей і часу.