Геологія ділянки своїми руками

Не поспішайте замовляти геологічне дослідження у спеціалістів. Ви можете самостійно провести так звану початкову геологію, яка покаже:

•    який склад та якість ґрунтів на певній глибині;
•    чи можна будувати будинок на стрічковому, пальово-гвинтовому чи стовпчастому фундаменті;
•    чи варто замовляти повну геологію.

Початкова геологія – це самостійне викопування ями для виявлення якості/стану ґрунтів та наявності ґрунтових вод у тому місці, де ви збираєтесь зводити будинок. Виконати її дуже легко. Вам знадобиться штикова лопата, відро води (можна два) та рулетка.

Етапи початкової геології

Розглянемо всі дії, які потрібно зробити, виконуючи початкову геологію ділянки своїми руками.

1.    Перед тим, як копати, потрібно взяти зошит і схематично зобразити на ньому план ділянки. На ньому слід вказати сторони світла та наявність різниці висот у метрах (одного кінця ділянки відносно іншого). Це дозволить визначити, де буде будинок. Схематично малюємо межі будинку на ділянці (краще розташовувати його на північному заході, щоб на півдні, сході або південному сході розміщувалися сад/город, зони для відпочинку і т.п., а основні вікна виходили на південь або південний схід і південь -Захід).
2.    Будинок бажано розташувати не внизу ділянки та не в місці, де спостерігається значний ухил. До речі, дрібно заглиблений стрічковий та плитний фундаменти на схилах не працюють. Від них потрібно одразу відмовитися. Якщо ж ділянка рівна або з незначними перепадами, то вибір фундаменту обмежуватиметься лише якістю ґрунтів. Їх покаже початкова геологія, зроблена своїми руками.
3.    Копати яму треба там, де буде будинок. Копка виготовляється досить швидко – за 10-15 хвилин. Для цього можна не розривати яму 1х1 м. Достатньо лише невеликої початкової площі діаметром приблизно до 50 см, яку потрібно розкопувати у вигляді конуса, що опускається вниз. Так копати простіше і легше (особливо з огляду на те, що нижні шари ґрунту більш щільні, тому копаються вже із зусиллям).
4.    Ознакою близько розташованої води на ділянці є верба та болотні трави. Варто одразу звернути увагу на рослинність ділянки. До речі, якщо вниз ями полетіла мошкара, то там є волога. Комахи добре відчувають її і одразу злітаються. Тобто виконувати цю роботу краще влітку або наприкінці весни/на початку осені.
5.    Копати потрібно як мінімум до того, як піде дуже щільний грунт. Чи не рихла глина з суглинками, а ущільнена, туга. Вона не розсипається в руках при натисканні/розминанні. Саме цей шар може стати основою майбутнього фундаменту.
6.    Для того щоб переконатися, чи дійшли ви до найміцнішого шару, на який може спертися фундамент, прокопайте ще з півметра. Буває, здається, що найміцніший шар вже знайдено, але подальша копка показує погіршення ґрунту.
7.    Перевіряти міцність та щільність шару можна за допомогою лопати. Для цього потрібно похитати нею туди-сюди у вертикальній площині, щоб своїми бічними частинами вона прорізала ґрунт. Якщо лопата заходить легко, це ще той шар. Пухкість грунту можна також перевірити, встромляючи палицю або пробуючи збоку рукою.
8.    Бажано прокопати більше метра, щоб побачити усі шари у розрізі. Якщо щільний шар не змінюється рихлішим і не з'являється вода - це добре. На таку базу можна ставити фундамент. Якщо ж, скільки не копай, ґрунт все одно рихлий, недостатньо щільний, то, швидше за все, потрібні геологічні дослідження.
9.    На дно ями слід налити води, щоб її було не менше 10 см. Це робиться для того, щоб оцінити дренаж. Якщо вода не вбирається, залиште яму і перевірте її за півгодини-годину. Вона може не піти або вбратися незначно, що говорить про поганий дренаж. Таке буває у разі сильних дощів та стрімкого танення снігу. Вода, що поступила в грунт, так само стоятиме або йтиме дуже повільно.
10.    Дренаж краще перевіряти пошарово – на кожні 50 см глибини. Це дозволить оцінити ґрунт на різній глибині та отримати уявлення про те, як йтиме вода під час сильних дощів. Вона може стояти не тільки на великій глибині, а й на маленькій, що ще гірша.
11.    У результаті, викопана яма може показати неоднорідність грунту, погану здатність потенційної основи і поганий дренаж. У такому разі інші ями можна не копати. Для того, щоб на такій ділянці збудувати будинок, точно потрібні геологічні дослідження. Вони покажуть, де краще будувати і яким має бути фундамент.
12.    Якщо ж початкова геологія дозволила знайти щільний шар, який не змінюється пухким, а дренаж виявився добрим, фахівців можна не викликати. Тугий шар стане гарною основою для фундаменту.

Якщо після закопування ями немає горбка тієї чи іншої висоти, це говорить про дві речі:

•    ґрунт дуже пухкий (особливо, якщо закопана яма взагалі без бугра, а при ущільненні навіть утворює западину);
•    мабуть, взимку там постійно відбувається морозне пучення, що розпушує грунт (тобто він часто перезволожується, у ньому з якоїсь причини утримується волога).

Якщо ділянка знаходиться внизу схилу і грунт на ньому відрізняється поганим дренажем, це складний варіант, що вимагає особливого підходу. Тут знадобиться не лише повна геологія, а й нетипове планування ділянки. Можливо, будинок не вдасться поставити в оптимальному місці. У таких умовах головне – розташувати його на найвищій точці. Інші параметри, на які варто звертати увагу під час планування, відходять на другий план. Це зумовлено тим, що будинок не повинен перебувати в місці, куди стікатиме і де може застоюватися вода.

Ділянка, де височина знаходиться на півночі або північному заході, набагато більше підходить для будівництва будинку, ніж із протилежним ухилом. У другому випадку двір/город/сад будуть обділені сонцем, а південні вікна будинку можуть бути закриті парканом або сусіднім будинком. Загалом такі ділянки краще не купувати.

   Головний принцип приватного забудовника звучить так: будувати будинок потрібно за принципом найменшого опору. Для цього слід максимально уникати всіх факторів, які ускладнюють та здорожчують будівництво.

Народні способи визначення складу ґрунтів

1.    Копка колодязя. У давні часи це був найпростіший і найпоширеніший спосіб, який не вимагав додаткових зусиль. Він показував, які шари ґрунту знаходяться не лише в 1-1,5 м (як у початковій геології), а й на 8-10 м у глибину. У наш час його також можна успішно застосовувати. Криниця з водою - це завжди великий плюс (як при проживанні, так і при продажу будинку).
2.    Копка вигрібних ям для туалетів також показує склад ґрунтів на необхідну для будівництва глибину. Вона може виступати як основне або додаткове геологічне дослідження, яке проводиться своїми руками.
3.    Буріння артезіанської свердловини. Це сучасний спосіб, який дає інформацію про склад ґрунтів на досить великому відрізку. У багатьох випадках він позбавляє потреби робити початкову геологію. Тому якщо ви у будь-якому випадку плануєте пробурити свердловину, робіть це насамперед. Швидше за все, замовляти додаткові дослідження у фахівців вам не знадобиться.