Мінеральні добрива потрібні?

Купуй, висип, годуй !! А чи потрібні вони !?

Тільки так, мовляв, отримаєш урожай!

Ця думка закладена в тисячі рекламних оголошень у пресі та Інтернеті. За цінами без всяких економічних підстав і навіть розумних меж і дотримання елементарного балансу цін на сільгосппродукти і мінеральні добрива для їх вирощування.

Якщо в 60-х роках минулого століття за ціну кілограма зерна давали 3 кілограми фосфорних добрив, то зараз - не більше 0,15 - 0,20 кілограма !! Ціни на мінеральні добрива під всякими приводами продовжують роздувати. І кінця-краю цьому не видно!

У такій ситуації, як підказує історія, рано чи пізно все закінчується крахом однієї зі сторін процесу. Але без продовольства в будь-якій ситуації не залишимося. Значить ....

Такі, абсолютно не партнерські, але ринкові відносини до аграріїв не можуть тривати нескінченно. Саме така безглузда жадібність однієї зі сторін і змушує шукати якийсь вихід з положення.

Тим більше, що він є! І завжди був! Для цього просто слід звернутися до першовитоків.

Загальні запаси поживних речовин в грунті значно більше, в порівнянні з річним виносом їх з урожаєм будь-яких культур з одного гектара.

Наприклад, різні грунти містять в орному горизонті, товщиною в 20 сантиметрів, на гектарі калію: від 1290 в піщано - глинистому грунті, до 18900 кг на гектарі - в російському чорноземі. І це - при середньому виносі з врожаєм в рік по 60-90 кг / с гектара.

Так це кількість підраховано лише в орному шарі в 20 сантиметрів !!

Якщо говорити про запаси фосфору, то різні грунти містять в орному шарі на гектарі наступні кількості фосфору (в кілограмах д.р. на гектарі в 20 см. Орного горизонту).

• Бідні грунти (менше 0,1%) ................................. близько 3000 кг
• Середні грунти (від 0,1 до 0,15%) ........................... .около 4500 кг
• Багаті грунти (від 0,15 до 0,25%) ........................ близько 7500 кг
• Дуже багаті грунти (більше 0,25%) ............ більше 7500 кг / га

Валовий вміст азоту значно перевищуює наведені тут цифри.

Таким чином, навіть в бідних грунтах міститься така кількість поживних речовин, яка в змозі забезпечити навіть високо вимогливі до харчування культури на 50 - 100 і більше років. (Врожаїв). !!!! А якщо ці запаси ще й поповнювати за допомогою продуманого вирощування сидеральних культур !?

Цифри цих валових запасів слід набагато збільшити, якщо рослини будуть мати можливість проникати корінням і добувати для себе харчування і вологу в більш глибоких горизонтах ґрунту, глибше плужної підошви, попередньо підірваною і розпушеною щілинорізами, та ще й у двох напрямках.

Так чому ж, навіть на багатих чорноземах, посіви помітно реагують на внесення мінеральних добрив, особливо в рядки посіву ?!

На чому і грунтуються численні, наукоподібні «досвідчені дані» і реклама на їх основі?

Та просто тому, що поживні речовини в своїй більшості, знаходяться в грунтах у вигляді різного ступеня важкодоступних для коренів рослин, - з'єднань, а рослини в змозі використати тільки легко доступні, легкорухливі хімічні сполуки. Ось цими, вже доступними, сполуками і всім з ними пов'язаних, самозабутньо займається багато років ціла аграрна наука - Агрохімія!

Створення умов, при яких стає можливим переклад поживних речовин грунту в засвоюємий рослинами стан, становить корінне завдання землеробства. Тут перед ним відкриваються великі можливості, так як наявність в різній мірі пов'язаного азоту, фосфору і калію в оброблюваних грунтах дуже велике.

Але агрономічна наука і практика з деяких пір пішла в напрямку застосування тільки готових мінеральних добрив, чим знівечила стан мільйонів гектарів грунтів. І привела до вищезгаданого перекосу навіть в ціновій політиці використання мінеральних добрив.

Використання бактеріальних препаратів носило епізодичний, локальний характер, переважно при обробці насіння бобових культур перед посівом. Результативність була очевидна, але вона була так само локальною, тільки на оброблюваних культурах. Робота по перетворенню величезних потенційних запасів мінеральних елементів живлення грунту орного горизонту в доступні для рослин - не була ні популярною ні особливо ефективною. Швидше за все тому, що це були моно препарати і вони свої 10-15% надбавки забезпечували, але не більше. До того ж доступними за ціною гектарної норми вони не були. В цілому і популярними вони тому теж не стали.

Час і додаткові дослідження показали, що процес перетворення рослинних залишків у гумус і важкодоступних сполук грунту в доступні для рослин, відбувається успішно тільки за участю в цьому процесі цілої системи ґрунтових мікроорганізмів. При чому системи взаємопов'язаних і суворо послідовних перетворень як органічної маси, так і мінеральних складових частин грунту.

Таке розуміння ґрунтових процесів відкриває новий напрямок у використанні корисних грунтових мікроорганізмів з зовсім іншими вихідними результатами в 200-300% надбавки в урожаї в порівнянні з контролем. Стільки багатообіцяючі результати гідні того, щоб працювати в напрямку їх досягнення.

Звичайно, все це не зовсім просто, інакше вже давно застосовувалося б багатьма. Просто - змінюються умови і інструментарій здійснення задуманого. У нашому конкретному випадку - це вміння скласти, зібрати працездатну і тим більше - високорезультативний послідовний ланцюжок з корисних грунтових мікроорганізмів, які і здатні недоступні запаси поживних речовин - перетворювати в легкодоступні для рослин. Цій меті вельми успішно і служить агротехнологія Гуміреактор.

А якщо врахувати, що при цьому відпадає необхідність у застосуванні отрутохімікатів і мінеральних добрив !? Якщо радикально оздоровлюються умови праці аграріїв і радикально оздоровлюється вся харчова продукція, що отримується таким шляхом, то можливості що з'являються важко переоцінити! Одночасно різко знижується і собівартість одержуваної таким чином, продовольчої продукції. В цілому відкриваються небачені перспективи, заради яких варто працювати!

Бураков Іван Іванович - вчений агроном.

Для коротких консультацій по темі статті телефон: + 38-050-624-67-12