Обрізка і формування ожини

Актуальна і корисна інформація про підрізування ожини і формування куща

Як вже згадували, щорічна обрізка зводиться до того, що видаляється третина минулорічного приросту. Переважно за рахунок верхньої частини пагонів і тонких боковушок. Чому так? На верхівках пагонів (будь-якого сорту) знаходяться мало ягідні плодушки. Це пов'язано з тим, що подати воду і поживні речовини легше на нижні плодушки, ніж на верхні (пішки на перший поверх піднятися легше, ніж на дев'ятий! :)). Урожайність буде не нижче, ніж без обрізки, за рахунок того, що збільшиться вага ягід. Але найголовніший позитивний момент такої обрізки - потужний ріст пагонів заміщення, основи врожаю наступного року.

Ожина - рослина самодостатня, вона витягне весь залишений урожай (навіть без обрізки). Але, ягода є первинною і розвиток пагонів заміщення залишається на другому плані. Вони можуть бути слабкими або виросте один-два. Бували випадки, що рослина йшла в зиму взагалі без них і врожаю на наступний рік не було. Розвантажуючи рослини, описаним вище обрізуванням, ми, не втрачаючи в урожаї, стимулюємо розвиток пагонів заміщення. І отримуємо стабільний, вирівняний по роках урожай.

І - УВАГА !!! Остаточна обрізка проводиться тільки навесні за фактом перезимівлі. Якщо ви видалите третину приросту з осені, а за зиму по якійсь причині пропаде ще третина (зайці, миші, хвороби, підмерзання, всихання), то ви втратите значну частину врожаю! Тому з осені ожину не чіпаємо. Обрізування тільки навесні!

Перш ніж говорити про формування, необхідно усвідомити, що є три види ожини: росяніка, куманика і перехідні форми. Кожну з них можна формувати по-своєму. Що ми і розглянемо.

Росяніка

Цей вид ожини має довгі, до 4 і більше метрів пагони, які стеляться по землі. Кожен кущ може мати від 4 до 8 таких пагонів. Зазвичай пагони без бічних відгалужень, але при пошкодженні кінчиків, перегодовування азотом і з деяких інших причин можуть гілкуватися. Іноді кінчик на висоті 30-70 см прищипують спеціально, для того щоб зменшити довжину пагонів. Їх буде більше, тому що з кожного, що прищипнули піде 2-3 шт., але вони будуть коротшими. Досить часто цей спосіб проводять коли недостатня кількість пагонів.

Плодушки мало ягідні від 3 до 10 шт. Вся росяніка менш зимостійка і її краще вкривати на зиму, що зробити дуже легко, тому що вони стеляться по землі. Навесні їх відкривають і обрізають, одночасно підв'язуючи до шпалери.

Найхарактерніші представники - Блек Бют, Карака Блек, Ожиномалина Бойсенберрі, Маріон і ін.

Куманика

Це прямостоячі сорти, з пагонами висотою 2-3 м. Пагонів може бути від 3 до 8 шт., найчастіше вони розгалужуються. Бічні пагони тонкі і малопродуктивні, за винятком кількох бруньок у основного пагона. Тому перш за все обрізаємо боковушки, залишаючи по 2-3 бруньки. Якщо цього мало, підрізаємо верхівки. Деякі діють ще простіше. Стрижуть всі пагони на висоті 2 - 2,2 м. І збирати буде зручніше, і ягоди будуть більше.

Зазвичай куманику висаджують на відстані 1-1,2 м в ряду. Навіть 1,5 м - це забагато, можуть бути дірки. Найкраще висаджувати на відстані 1 м. А далі, за місцевими умовами. Якщо побачите, що куманика дає велику кількість пагонів заміщення, можна просто регулювати їх кількість. Радимо залишати 4 шт. Решта - вирізаємо.

Вся куманика має підвищену морозостійкість і її можна на зиму не вкривати. Найбільш морозостійкі сорти Оаучіта, Гай, Небеса можуть почекати, Бжезіна.

Плодушки багато ягідні, 15-20 шт. і більше.

Характерні представники - Гай, Оаучіта, Небеса можуть почекати, Апачі, Навахо, Арапахо, Бжезіна, Полар і ін.

Перехідні форми

У цих видів пагін заміщення спочатку йде вертикально вгору, потім нахиляється, утворюючи дугу, і далі вже стелиться по землі. Пагони можуть бути дуже довгі, 6-8 і навіть більше метрів. Часто з численними боковушками. У куща їх 4-8 і більше.

Обрізку проводять навесні, видаляючи третину приросту, в першу чергу за рахунок боковушок і кінчиків пагонів. При загущенні вирізують зайві пагони цілком.

Але багато садівників вкорочують пагони до 2,5-3 м, щоб з ними було зручніше працювати і легше збирати ягоди.

Плодушки дуже багато ягідні, до того ж, чим нижче розташована плодушка, тим більше на ній ягід. Зазвичай від 40 до 100 шт. Але буває і значно більше. Рекордсменом поки залишається Кітатіні, на якому була виявлена плодушка з 314-ма ягодами!!!

У всіх сортів морозостійкість вище -20ºС і в більшості випадків їх не вкривають на зиму (в наших умовах - останні 7 років. Були тільки легкі підмерзання окремих пагонів. А з такими зимами як останні три - зимують гарантовано).

Характерні представники - Лох Тей, Лох Несс, Торнфрі, Смутс, Честер торнлесс, Кітатіні, Натчез і ін.

При посадці оптимальна відстань в ряду - 1,5 м.

Мимоволі виникає питання, якщо відстань в ряду 1,5 м, то як розмістити на шпалері пагони росяніки і перехідних форм, якщо вони довжиною понад 4 м? Все дуже просто. Пагін ожини на другий рік не росте ні в довжину, ні в товщину. Все його завдання - викинути плодушки і виростити на них ягоди. Причому ожина не виноград, всі плодушки розвиваються однаково, незалежно від того, як розташована брунька, вище або нижче. Тому ожинові лози можна кріпити до шпалери як завгодно - дугами, пучками, хоч бубликами або вісімками. Навіть якщо пагони перетинаються - не страшно! Зате, які гарні плодові стіни утворюються!

І ще один момент. Для того щоб розмістити одночасно і плодоносні пагони, і заміщення при вирощуванні росяніки і куманіки можна застосувати V-образну шпалеру. На одну площину підв'язують плодоносні, на іншу - пагони заміщення. Якщо ж застосовують одноплощинну шпалеру, то поступають таким чином. Поруч з основною шпалерою натягують дріт на висоті 30 см, до якої і підв'язують пагони заміщення. Плодоносні - на основний шпалері. Пагони заміщення або залишають на низькій шпалері, вкриваючи їх на зиму, або підв'язують на основну шпалеру, після вирізки пагонів, які вже не плодоносять.