Рослини, які допоможуть приховати ваш негарний паркан

Психологія людини з часом змінюється. Ми починаєм захищати свої ділянки високими парканами з профнастилу, паркану або бетону. Такі потужні споруди змінюють мікроклімат всередині ділянки, перешкоджають нормальній вентиляції та мають непривабливий зовнішній вигляд. Для того, щоб зробити паркан акуратним та красивим, використовують живопліт. Про те, якими рослинами краще декорувати паркан, ми розповімо вам у нашій статті.  

Пухироплідник калинолистий

Ця рослина є дуже популярною у застосуванні як живу огорожу, тому, що пухироплідник дуже невибагливий у вирощуванні, швидко нарощує зелену масу й за короткий час може приховати повністю весь паркан. Він добре переносить стрижку, посуху та рідко піддається захворюванням. Є кілька сортів пухироплідника, які різняться кольором листя. Чергуючи їх між собою можна створити унікальну за красою огорожу.

Гарний зовнішній вигляд чагарник зберігає протягом усього року. Він відноситься до багаторічних листопадних рослин, виростає у висоту до 3-х метрів, щорічно відрощує стебла до 40 см, має хорошу стійкість до загазованості атмосфери, є морозостійким, практично не піддається захворюванням й може рости при несприятливих умовах середовища. Цвітіння починається у червні й триває протягом трьох тижнів. Квіти маленького розміру світло-рожевого забарвлення, окружністю до 1,5 см, формують суцвіття-парасольки. Після відцвітання дозрівають плоди, які з часом змінюють свій колір з зеленого на червоний. Листя дуже схоже на листя калини, від того і назва. Воно має овальну форму, січені краї, довжину до 4-х см, складаються з 3-5 лопатей, може бути темно-зеленого, пурпурного, золотистого або двокольорового забарвлення.

Деякі види змінюють забарвлення листя протягом сезону. Найпопулярнішими сортами пухироплідника є:

• Діабло – має фіолетово-пурпурове листя й виростає до 3-х метрів у висоту;
• Літл Девлей – виростає до метра у висоту, має пурпурове листя й білі квіти;
• Нангіна – має висоту два метри, листя оранжево-пурпурного кольору, квіти кремово-рожеві;
• Андреа – має червоно-рожеве листя, світло-рожеві квіти, виростає до 2,5 м у висоту;
• Ред Барон – характеризується великим листям червоного або бордового кольору гофрованої текстури, цвіте рожевими квітами, висота чагарнику не перевищує двох метрів.

Є різновиди пухироплідника калинолистого з жовтим листям. До них відносяться такі як:

• Лютеа – вона виростає до 2,5 м у висоту, має білі квіти й золотисте листя.
• Наджет – виростає до такої ж висоти, має світло-рожеві квіти, яскраво-жовте листя і форму крони, схожу на вазон.
• Дартс Голд – кущ, що виростає до двох метрів у висоту, цвіте квітами рожевого забарвлення, має лимонно-жовте листя, яке до осені змінює колір на бронзовий.

Серед сортів пухироплідника є також двоколірні різновиди. До них відносяться Центр Глоу, який має листя червоно-зеленого кольору.

Популярність пухироплідника пояснюється його невибагливістю у вирощуванні й легкістю перенесення регулярних стрижок.

Дерен білий

Цей чагарник також має багато сортів й різний окрас листя та квітів. Огорожа із дерну потребує регулярної короткої стрижки, яка робить її щільніше. Дерен білий цінується за свій декоративний вигляд протягом усього року. Влітку він цвіте білими пухнастими квітами. Восени на ньому з'являються чорні, червоні або білі плоди, які красиво гармонують з яскравою зеленню листя. Взимку кущі, покриті снігом, виглядають святково завдяки зеленій або жовтій корі стебел чагарнику.

Батьківщиною дерну білого є сибірський ліс, тому він може вирощуватися при будь-якому кліматі, добре переносить низькі температури, спеку й добові температурні перепади. Може рости як в місті з загазованістю повітря, так і на чистих ділянках якомога далі від трас. Чагарник має властивість швидко рости, виростає у висоту до трьох метрів. Цвіте білими або кремовими квітами, зібраними в суцвіття, двічі на рік, навесні та в кінці літа.

Найпопулярнішим сортом дерену білого є:

• Елегантіссіма. Відрізняється пишною кроною біло-зеленого листя, яке на початку осені змінює свій колір на рожевий. За короткий час дерен формує щільну стіну, яка може заховати будь-який паркан.
• Дерен Ауреа відрізняється широким листям, яке також змінює колір протягом сезону. Воно може бути бордово-коричневим, зеленим або червоним.
• Сіберіка. Чагарник виростає до півтора метра у висоту і має листя зеленого кольору. Родзинкою даного сорту є червоний колір стебел, які красиво виглядають взимку на тлі снігового покриву.

Дерен білий любить рости на сонячних місцях, але так само добре себе почуває в напівтіні. Висаджується ранньою весною чи пізньою осінню. У процесі вирощування дерен не вимагає особливого догляду, проте, якщо ви хочете надати своїй огорожі акуратної форми, його потрібно буде регулярно підстригати. Стрижка запобігає ламанню молодих пагонів від вітру та морозу, а також сприяє формуванню більш щільного чагарнику.

Барбарис

Якщо ви хочете убезпечити свою ділянку та запобігти проникненню на неї тварин й сторонніх людей, посадіть біля паркану кущі барбарису. Цей колючий чагарник формує щільну крону, яка захистить ваш сад від вітру й непотрібних очей. Барбарис виростає до 3,5 му висоту, має фіолетово-пурпурове листя, яке змінює свій колір і на осінь стає яскраво-помаранчевим. Цвітіння починається у червні. Цвіте жовтими квітами з неприємним для людини ароматом, однак, цей запах приваблює комах. Слід враховувати, що чагарник не любить частих пересадок, тому, що має дуже довге коріння, яке завжди пошкоджується у процесі пересадки, а рослина потім хворіє.

Барбарис невимогливий у догляді, однак, не любить перезволоження і напівтінисті місця. Обрізати чагарник слід з великою обережністю, оскільки його стебла вкриті густими колючками. З огляду на це, барбарис не саджають впритул до глухих парканів. Для посадкового матеріалу беруть трирічні саджанці, які здатні розростатися за найкоротший термін. Посадку проводять протягом березня-квітня. Повне формування куща триває протягом двох-трьох років. Однак, якщо ви не хочете чекати, слід посадити саджанці густіше, на відстані 30-40 см один від одного.

Для отримання живоплоту великої щільності, слід обрізати барбарис часто й коротко, видаляючи всі не вертикальні, підмерзлі або хворі стебла. Слід враховувати, що пагони, які знаходяться над сніговим покривом, завжди підмерзають. Тому весняна обрізка сприяє якнайшвидшому відновленню чагарнику і початку його активного розвитку.

У процесі догляду за кущами барбарису не забувайте використовувати щільні садові рукавички. Плоди барбарису вживаються в їжу, з них виготовляють варення, приправи, сушать або варять у компотах.

Глід

Глід дуже часто зустрічається як жива огорожа, через те, що він є довговічним, морозостійким й невибагливим у вирощуванні, а його плоди використовуються в їжу для людей з серцево-судинними захворюваннями та як додаткове джерело вітамінів. Чагарник глоду починає цвісти навесні. Його білосніжні квіти огортають кущі білою хмарою. Восени вони покриті червоними ягодами. Потрібно враховувати, що для повного формування щільної огорожі вам буде потрібно близько 10 років. У висоту глід досягає восьми метрів, його стовбури покриті великими шипами довжиною до 5 см. Перші плоди з'являються через сім років після посадки. Налічує понад 1200 різновидів, але тільки 15 з них використовується для озеленення територій.

Шипи глоду відмінно захищають ділянку від проникнення людей і тварин. Вони дуже міцні і без праці можуть проткнути підошву взуття. Тому працювати з чагарниками рекомендується з максимальною обережністю. Особливо міцними шипи стають після листопаду. Кущі не потребують особливого догляду і задовольняються поливом один раз на місяць. При використанні глоду для живоплоту його вирощують не вище п'яти метрів. Обрізати кущі не обов'язково. Якщо їх не обрізати, вони не втрачають свій гарний вигляд та утворюють більше квітів й плодозавязі.

Паркові троянди

Жива огорожа з паркових троянд не потребує великих трудовитратах. Однією з умов успішного вирощування таких троянд є наявність кореневласних пагонів, які самостійно дають нову поросль замість старих пагонів. Періодично потрібно зрізати старі сухі гілки й підгодовувати троянди компостом або перегноєм.

Паркові троянди не піддаються стрижці, інакше вони не будуть цвісти. Рослина випускає двометрові стебла, які покриваються квітками різного забарвлення, починаючи з літа і до пізньої осені. Оптимальними сортами паркових троянд для використання в живоплоті є троянда колюча, гібриди троянди зморшкуватої й троянди бедренцеволистої. Ці різновиди троянд, відмінно переносячи зимові морози, не потребують додаткового укриття й специфічного догляду. Троянди швидко обплітають шпалери й можуть приховати цілі секції паркану або сформувати цілісну щільну огорожу.

Кущі формуються об'ємними та дуже ефектними. Забарвлення квітів може бути білим, жовтим, рожевим, червоним та ін. у деяких випадках пагони троянд слід підв'язувати до опор й направляти їх зростання. Раз на два роки потрібно проводити перевірку кущів й видаляти всі старі та хворі пагони. Вирощуються троянди на місцях з достатньою кількістю світла. У тінистих місцях цвітуть рідко, квіти втрачають свою яскравість та пишність.

Туя

Для живоплоту підбираються колоноподібні туї, які мають світло-зелену, темно-зелену або золотисту хвою. Це можуть бути такі сорти як: Смарагд, Колумна або Брабант. Висота їх сягає близько 7 м, відрізняються витривалістю й невибагливістю у догляді, легко піддаються стрижці та фігурному формуванню. Висаджуються густо, не піддаються сонячним опікам.

Перевагами туї є її витривалість й можливість вирощування у напівтінистих місцях. Вона добре переносить літню спеку й сильні морози. До того ж, ефірні олії, що містяться у хвої рослини, виділяють в атмосферу фітонциди, здатні знезаражувати повітря й знищувати хвороботворні бактерії. Найпопулярнішими серед туй є туя Брабант і Смарагд.

• Туя Брабант – це дерево, яке може вирости до 20 м у висоту й має конусоподібну крону. За рік виростає до півметра у висоту й до 10 см у ширину. Може вирощуватися на вологих місцях та сухому ґрунті. Віддає перевагу суглинним ґрунтам й добре освітленим місцям. При посадці саджанців туї Барбант слід дотримуватися відстані 70-80 см між рослинами. Якщо ви хочете отримати густий щільний кущ, регулярно обрізайте його
• Туя Смарагд. Цей вид має слабо розгалужені стебла. Висота дерева не перевищує 4-х метрів. За рік відростає до 20 см. Має стабільно зелений колір хвої цілий рік. Не потребує частої стрижки. Посадку туї здійснюють восени. Першу стрижку – не раніше ніж через три роки.

Ялина

Ялина часто замінює тую, є більш дешевою і не менш красивою. Її можна принести з будь-якого лісу й посадити під будь-якою огорожею. Густі гілки не пропустять на вашу територію ні людини, ні тварини, а також приховають вашу ділянку від вітру та сторонніх очей. Слід враховувати, що ялина – рослина з повільним темпом росту й швидко отримати щільну огорожу у вас не вийде. Однак, дерево виглядає декоративно протягом усього року, хвоя не обсипається й не змінюється у кольорі. Вона може бути зеленого, блакитного або золотистого кольору. Якщо використати в одному ряду кілька видів ялин, ви отримаєте дуже красиву огорожу. Живий паркан не потребує спеціального догляду, крім регулярної стрижки, яка надасть йому більшої щільності та акуратного вигляду. Перевагою ялини є те, що вона може рости як на сонячних, так і на тінистих та напівтінистих ділянках. Також вона видає випромінює приємний хвойний аромат, особливо у вечірній час. Такі огорожі рекомендують висаджувати людям, що страждають від бронхолегеневих захворювань та астми.