Зима — важкий час для рослин. Вони сильно гідратовані, в сильний мороз можуть промерзати навіть їх підземні частини. Утворений в них лід сіє руйнування — він пошкоджує тендітні клітинні структури та розриває тканини. Щоб захистити себе від цього, рослини, адаптовані до холодного клімату, восени накопичують в клітинному соку цукри, а також захисні білки, які знижують температуру замерзання іноді нижче -40˚C. При цьому вони перестають рости, зневоднюються й обмежують життєві процеси, переходячи в стан спокою. Цей процес називається загартовуванням.
Однак уберегти величезну кількість листів від заморозків дуже складно. Що ще гірше, не дивлячись на низькі температури, через їх численні продихи виходить багато вологи. Оскільки коріння не можуть вбирати воду в змерзлому ґрунті, відбувається так звана фізіологічна посуха, яка може привести до висихання рослин. Також коли не відбувається фотосинтез, зелені частини стають дуже чутливими до сонця і легко згорають.
З цих причин більшість морозостійких рослин скидають листя восени. Кущі та дерева тільки захищають свої стовбури й гілки, створюючи на них ізоляційний шар кори, а зав'язані на наступний сезон бруньки покриваються товстою лускою. Багаторічники ж позбавляються від трав'янистих пагонів, в ґрунті залишаються тільки їх коріння, кореневища або цибулини.
Таким чином, вони втрачають багато корисних сполук, накопичених за сезон.
Як рослини захищаються від холоду
Багаторічні та сланкі чагарники, а також молоді саджанці зазвичай зимують під прикриттям свіжої мульчі та снігового пуху. Таким чином, вони можуть зберегти все листя або наймолодші, щоб навесні швидко відновити зростання. Про всяк випадок їх часто захищають вологонепроникним воском або додатковим шаром теплоізоляції. В тихих, тінистих місцях, наприклад, під кронами дерев, можуть вижити й високі вічнозелені рослини. Те, що в результаті фізіологічної посухи їх листки іноді засихають або навіть згортаються в трубочки, не обов'язково означає щось небезпечне. Вони скручуються, що знижує випаровування. Коли морози вщухають, і земля стає вологою, листя знову стає твердим.
Рослини також можуть запобігти сонячним опікам або усунути деякі пошкодження. У цих процесах беруть участь кольорові ксантофіли та антоціани. Так що не варто лякатися, якщо взимку зелень листя набуває червоних, бордових або лілових відтінків. Навесні вона знову стане соковитою.
Найкраще пристосовані до суворого клімату хвойні породи. Їх листя, тобто голки або хвоя, маленькі, рясно вкриті воском, з вузькими капілярами та малою кількістю води. Більшості з них не загрожують морози та посуха, вони не обпікаються сонцем, тому зимують безнапасно.
Як допомогти вічнозеленим рослинам пережити зиму
Рослини з тепліших регіонів не мають достатньо сильного захисту від морозів. Тому найбільш чутливі види слід укрити теплом, наприклад, мульчею. В першу чергу слід добре підготуватися до зими (осіння азотна підгодівля та обрізка гілок, а також передчасна установка утеплювачів послаблює процес загартовування). Після посушливої осені, незадовго до настання заморозків, слід їх гарненько полити. При необхідності полив проводять і при зимовому утепленні.
На вологому ґрунті розкладають підстилку, наприклад, з кори, яка пройшла компостування, а високі екземпляри притіняють спанбондом і захищають від вітру. Якщо укриття не встановлювалися в листопаді або грудні й немає снігу, варто зробити це з настанням стійких морозів. Стануть в пригоді вони й навесні, як захист від надмірно активного сонця. Коли у рослин з'являється сік, тканини стають жорсткими, і сильний весняний мороз може їх пошкодити.
Сніг в саду
Коли йде сніг, світ виглядає приголомшливо. Сніжинки в саду осідають на гілках дерев, створюючи захисний шар, завдяки якому рослинам не буде холодно. Давно відомо, що взимку сніговий покрив рятує рослини від морозів. Однак, коли його занадто багато, це може привести до ламання гілок дерев і чагарників. Потрібно захистити рослини від його надлишку.
Коли випадає занадто багато снігу, або дощі тривають кілька днів, мокрі замети можуть деформувати рослини. Під вагою мокрого та важкого снігу гілки дерев і чагарників ламаються або гнуться. Важливо пам'ятати, що дерево або кущ, гілки якого пригнулись до землі через сніг, слід обтрусити та після цього міцно підв'язати мотузкою. Якщо гілка обірвалася, потрібно зрізати її як можна швидше, щоб не було пошкоджено все дерево.
Лід герметичний
Коли температура опускається нижче нуля, сніг в саду перетворюється у тверду оболонку, яка, на жаль, перешкоджає потоку повітря. Точно так же крижані кірки, що утворилися під час відлиги, перекривають доступ кисню до насаджень. В цьому випадку під льодом можуть розвинутися грибкові захворювання, найчастіше, снігова пліснява. Її легко впізнати, оскільки вона утворює на рослинах білий або рожево-білястий наліт. Таким чином, навіть якщо сніг розтанув, газон і раніше залишається білим. Грибок викликає відмирання трави, а в особливо заражених місцях може навіть призвести до її повного зникнення.
Снігова пліснява зазвичай з'являється на галявинах, де, наприклад, восени довгий час застосовували азотні добрива. Рослини не встигли підготуватися до періоду спокою, надто мала кількість калію і фосфору завадила їм здобути імунітет. Отже, перше, про що слід подбати, — це правильно доглядати за газоном восени.
Сніг на кущах найбільше деформує їх крону. Поки він лежить на гілках або на галявині, рослини відчувають нестачу кисню, і починається процес гниття. Особливо вразливі вічнозелені рослини. Навесні вода, яка накопичується від талого снігу, погіршує ріст чутливих до вологи рослин.
Кухонна і дорожня сіль шкідливі для садових рослин. Надмірне накопичення солей, наприклад, хлориду кальцію, в одному місці, на галявині або біля кущів, може стати причиною різкої зміни реакції субстрату. Потрапляючи в ґрунт, він викликає фізіологічну посуху. При цьому рослини не здатні вбирати воду з землі, насиченої сіллю, розчиненій у воді. Як наслідок, насадження в'януть і починають хворіти. Крім того, сіль пошкоджує взуття, сприяє корозії металевих елементів і забруднює навколишнє середовище.
У зимовому саду:
1. Коли випадає сильний сніг, обтрушуйте його з рослин і гілок, щоб вони не ламалися, але ні в якому разі не забирайте з газону, тому що снігова ковдра є природним захистом саду від морозу.
2. Стан утеплення рослин потрібно взимку періодично перевіряти, щоб вони не замерзли.
3. Щоб тротуар на присадибній ділянці не був слизьким, замість солі можна присипати його дрібним гравієм.
Дбайливий господар завжди прийде на допомогу рослинам в зимовому саду. Трохи уваги садівника буде досить, щоб всі кущі та дерева без труднощів пережили холоди й снігопади.
Даже зимой много работы в саду, особенно при сильных снегопадах. Это, с одной стороны красиво, с другой - могут пострадать ветви молодых деревьев. Расслабляться не приходится.