Якщо в регіоні, де у вас знаходиться дача, частенько бувають сильні снігопади, то напевно ви замислювалися про придбання техніки, яка спрощує прибирання снігового покриву. У статті поговоримо про те, чи потрібен снігоприбиральник на дачній ділянці, як правильно його експлуатувати і здійснювати за ним догляд.
Види, переваги й недоліки побутових снігоприбирачів
Випадання снігу зазвичай викликає радісний настрій, проте частенько приносить і головний біль. Випадаючи у великих кількостях, він перешкоджає нормальному пересуванню двором, виїзду і проїзду машини. Якщо його не розчистити, можна залишитися заблокованим у будинку і не мати можливості вийти на вулицю або виїхати за межі двору. Розчищення роблять вручну — лопатою, або користуються спеціальною технікою, яка прискорює і спрощує процес. Якщо ви не один раз опинялися в ситуації, коли потрібно швидко виїхати з двору, але немає такої можливості через сніг, то напевно замислювалися про придбання «залізного помічника» — побутового снігоприбирача.
Снігоприбиральна техніка для малих та середніх площ за зовнішнім виглядом дещо нагадує газонокосарку. Вона являє собою невеликий агрегат, який має двигун ходової частини, механізми забору і викидання снігу. Після приведення в рух техніка збирає сніг з ділянки і викидає його на задану відстань. Побутовий снігоприбирач дозволяє здійснити прибирання снігу на середній за площею території.
Снігоочисники, представлені в продажу, розрізняються за кількома параметрами. За способом пересування бувають самохідні й несамохідні агрегати. За типом ходової частини виділяють гусеничну й колісну техніку. Залежно від того, який вид механізму викидання встановлений на снігоприбиральнику, бувають шнекові й роторні апарати. Мотори в снігоочисну техніку встановлюють бензинові, електричні та акумуляторні.
Розглянемо переваги та недоліки різних видів снігоприбирачів.
Самохідний або несамохідний
Самохідні машини пересуваються на гусеницях чи колесах з приводом. Основні переваги такої техніки:
- легкість у керуванні;
- маневреність;
- хороша продуктивність;
- можливість прибирання снігу будь-якого типу;
- викидання снігу на відстань до 18 м.
До основних недоліків самохідних агрегатів слід віднести високу ціну і вагу близько 70 кг.
У несамохідної техніки відсутній привід на колесах. Вона приводиться в рух за допомогою людини, яка її штовхає і пересуває вручну. До плюсів несамохідних снігоочисників відносять:
- компактність;
- невелику вагу — до 45 кг;
- доступну ціну;
- легкість транспортування.
Разом з тим така техніка є менш продуктивною, ніж самохідна, вона вимагає великих фізичних зусиль від людини, може прибирати лише сніговий покрив, який щойно випав. Якщо сніг вже затвердів, то прибрати його з допомогою несамохідного снігоочисника не вийде.
Колісний або гусеничний
Найбільш популярною серед користувачів є колісна техніка. Вона здатна добре маневрувати, але в пухкому снігу може буксувати. Також колісним снігоочисникам важко проходити високі кучугури.
Гусеничні машини для прибирання снігу пересуваються повільніше за колісні і є менш маневреними. Але при цьому вони відмінно прибирають великі завали снігу без пробуксовок. Такі агрегати підходять для прибирання територій, де є важкодоступні та нерівні ділянки.
Роторний або шнековий
Роторний механізм викидання снігу має ківш і плуг з лопатевим ротором. За допомогою нього здійснюється викидання снігу на велику відстань. Однак підходить він лише для прибирання снігового покриву, який тільки-новипав.
Шнекова конструкція не дозволяє викидати сніг на велику відстань. Але при цьому вона добре справляється з прибиранням опадів, що спресовані й вже полежали деякий час. У снігоприбирачі можуть бути встановлені одноступінчасті, двоступінчасті й триступінчаті шнеки.
Бензиновий або електричний
Бензинова техніка характеризується потужністю й маневреністю. Вона здатна захоплювати та прибирати багато снігу. Мотори в такій техніці двотактні і чотиритактні. Перші з них — працюють на суміші бензину й масла. Погано переносять мінусові температури. З запуском такої техніки можуть бути проблеми при сильному морозі та вітрі.
Моделі, в яких встановлено чотиритактний мотор, працюють виключно на бензині. Відрізняються екологічністю, відмінною продуктивністю, економічною роботою. Але коштують вони дорожче, ніж шкідливі для навколишнього середовища моделі з двотактним мотором.
Електричні снігоочисники характеризуються більш низькою вартістю і малою вагою. Вони підходять для очищення невеликих площ. Проте не надто зручні в експлуатації, оскільки можуть очищати лише ділянки, доступ до яких дозволяє довжина мережевого кабелю чи подовжувача. Така техніка може проблемно працювати в сильний мороз. Підходить для прибирання лише пухкого сніжного покриву. Мокрий, підмерзлий і твердий сніг прибрати їй не під силу. Електричний снігоочисник вибирають для очищення доріжок та тротуарної плитки. Коштом малої ваги його можна використовувати для того, аби чистити дахи. Є дуже компактні моделі, які потрібно не возити, а носити. Такі часто називають «електролопатами». Вони працюють від акумулятора або від мережі, мають пластиковий шнек.
Людям, які мають у своєму господарстві міні-трактор або мотоблок, необов'язково купувати окрему техніку для прибирання снігу. Можна просто придбати навісний блок, який кріпиться на машину, що рухається. Він проводить забір і викидання снігу, може застосовуватися для очищення дачної й присадибної ділянки середніх розмірів.
Який снігоочисник краще вибрати для дачі
Після того як ви дізналися детальну інформацію про те, які бувають снігоприбирачі, саме час визначитися, яка техніка найкраще підійде для вашої ділянки. Люди, які вже користуються такими агрегатами, а також продавці радять зупинити свій вибір на самохідних бензинових колісних моделях класичної компоновки з металевим двоступінчастим шнеком. Оптимальна потужність снігоприбирача для дачі — 5 к. с. Кількість швидкостей — 3 вперед і 1 назад. Ширина ківша — 45–75 см. Такий агрегат зможе впоратися з покриттям висотою 10 см, середньої щільності та середньої лежкості. Снігоприбирачем з ковшем шириною 50 см можна очистити дорогу шириною 3 м за 5 проходів.
Такі функції, як ліхтар, механічний або електромеханічний джойстик керування викиданням снігу, підігрів ручок, стартер, заведення від розетки, ніж для підрізування заметів, відрізний штифт, роблять конструкцію дорожчою, але зазвичай ніколи не використовуються.
Якщо ви зрідка приїжджаєте на ділянку, і вам необхідно прибирати вже злежаний сніг, необхідно розглянути більш потужні варіанти з ковшем шириною понад 65 см і дальністю викиду понад 10 м.
Але якщо ви плануєте розчищати тільки доріжки, на яких укладено декоративне покриття, така техніка не підійде через можливість пошкодження плитки. У цьому випадку варто вибирати легкі бензинові моделі з прогумованими шнеками.
Перш ніж вирушати до крамниці за снігоочисником, варто звернути увагу на те, що така техніка, полегшуючи прибирання снігу для людини, може завдавати шкоди навколишньому середовищу й території. Так, на очищеній ділянці сильно промерзає земля, і в результаті гине трава, а значить, навесні зеленого килима на газоні можна не дочекатися. Якщо прибирання проводиться на території, де застоюється вода, і не передбачено її відведення, можливе спучування ґрунту і пошкодження плиткового покриття, а також руйнування фундаменту будівель. На таких ділянках працювати снігоочисником можна тільки після того, як облаштована якісна система відведення води.
Особливості експлуатації та догляду за бензиновим снігоочисником
Перш ніж почати очищення снігу з допомогою снігоприбиральної техніки, необхідно ознайомитися з чотирма важливими правилами з її експлуатації:
1. Перед включенням переконатися в тому, що бак заповнений паливом. Агрегат потужністю 5 к. с. у середньому споживає 1 л бензину за 1 годину. Для заправки краще використовувати бензин А-92 (якщо в інструкції до техніки не зазначена конкретна марка пального).
2. Перевірити наявність машинної оливи. Першу замін услід здійснити через 5 годин. Наступного разу через 20, а надалі — через кожні 50 годин. Усі рекомендації щодо заміни оливи зазначені в інструкції до техніки. Заміні також підлягає мастило в редукторі. Його необхідно міняти кожні 50 годин роботи.
3. Здійснити перевірку правильності установки додаткових лиж на ковші.
4. Обійти ділянку, яку планується очищати, й оглянути її на наявність предметів, що стирчать над снігом. Камені, прути необхідно видалити або об'їжджати їх. В іншому випадку можливо серйозно пошкодити шнек.
Про те, як правильно приводити в рух снігоочисник, ми детально розписувати не будемо — ця інформація наводиться в інструкції. Слід відкрити кран подачі палива, встановити регулювання обертів, відкриття повітряної заслінки. Після того як двигун запущено, йому необхідно дати кілька хвилин для прогріву.
Як і за будь-якою технікою сезонного споживання, за снігоочисником необхідно добре доглядати, щоб він прослужив довгий час і надійно працював. Догляду вимагають шнеки, підшипники, сальники та інші деталі. Крім того, техніку потрібно правильно зберігати в сезон і в міжсезоння.
Після кожного використання агрегат потрібно очищати від снігу і ставити до гаража або сараю. Приміщення обов'язково має бути чистим і сухим. Якщо експлуатувати агрегат наступного разу планується зовсім скоро, його можна залишити на вулиці, але прикрити спеціальним чохлом, який захистить від попадання бруду й вологи. Перед тривалим зберіганням необхідне ще й промивання водою зі шланга корпусу, а також шнеку. Наприкінці миття машину необхідно витерти насухо.
Після закінчення зими слід повністю використати весь бензин з баком. Можна прибрати і всю оливу, проте це не обов'язково.
Сподіваємося, що після детального розбору в статті вам стало зрозуміло, чи потрібен снігоочисник на дачі і який саме. Вибір залежатиме від параметрів ділянки, розміру площі, що прибирається, матеріальних можливостей, а також від того, наскільки часто ви відвідуєте дачу і чи зможете прибирати сніг, який щойно випав.
Пока нет комментариев. Будьте первым!