Людям, що страждають на алергію, лікарі часто дають поради взагалі не заводити домашніх тварин і позбутися тих, які вже є. Такі рекомендації засмучують любителів кішок та собак - особливо тих, для кого пухнастий вихованець є кращим другом і єдиним членом сім'ї. Але не варто поспішати відмовлятися від ідеї стати господарем тварини, тому що відомо чимало гіпоалергенних порід собак, спілкування з якими не викликає рецидиву цього захворювання.
Причини алергії на чотирилапого друга
Широко побутує думка про те, що алергію провокує виключно шерсть собаки, але це ані трохи не відповідає дійсності. Симптоми захворювання найчастіше провокують інші чинники - виділення залоз, такі як піт, шкірне сало і слина, а також частинки епітелію. Побувавши на прогулянці, тварина приносить до будинку на своєму тілі грибки, пилок рослин та інших збудників хвороб, які згодом потрапляють на слизові оболонки і шкіру людини. При цьому алергічна реакція у людей може проявлятися не відразу, а через деякий час. Дія алергенів триває часом цілодобово.
Зрозуміти, що у вас алергія на вихованця, можна за кількома ознаками. Це - запалення очей, свербіж і набряк слизової носа, чхання і кашель, сльозотеча, нежить, утруднене дихання, шкірні роздратування.
Загальні ознаки гіпоалергенних собак
Не можна сказати, що та чи інша порода є повністю нешкідливою для всіх без винятку з алергією, бо у кожної тварини є свої особливості, а імунна відповідь організму кожної людини, у свою чергу, теж відрізняється. Але собаки, які майже не викликають алергію, мають кілька загальних ознак.
- Не надто великий розмір тіла. Цілком логічно, що чимменше собачка, тим менше алергенів з'являється у вашому домі. Догляд за такою твариною спрощується, тому що на купання і розчісування йде мінімум часу
- Коротка шерсть і відсутність линьки. Чим коротше волоски у собаки, тим менше ризику для людини, яка страждає на алергію. Є такі породи, які ніколи не линяють - а значить, на підлозі, меблях, одязі не залишається шерстинок. Але коротка шерсть ще не означає, що вихованець не линяє.
- Щільно зімкнуті губи, подовжена морда. У собак із брилями (губами, звисаючими по обидва боки нижньої щелепи) слина стікає на підлогу і меблі та розлітається на всі боки під час струшування. Алергія на слину - явище часте, тому краще відмовитися від такої породи.
- Мовчазність. Під час гавкання з пащі собаки бризкає слина. Крім цього, в такі моменти у тварини збільшується кількість виділень.
- Спокійний характер. Алергікам більше підходять собаки зненав'язливою поведінкою. Чим більшої уваги потребує вихованець, чим частіше він вимагає контакту - тим вищимє ризик появи у людини алергічних реакцій.
Фахівці назвали собак тих порід, які в більшій мірі відповідають зазначеним ознаками, і у яких не так багато виділень, що провокують алергічні реакції. Але не поспішайте заводити такого улюбленця. Для початку побудьте із собакою певної породи кілька годин в одному приміщенні із закритими вікнами і дверима, а потім прислухайтеся до свого самопочуття.
Є багато порід, які ніколи не линяють, не "носять» брилів, мають спокійну і добродушну вдачу. Більшість із них придатні для утримання в будинку, але потребують прогулянок і певних навантажень. Серед цих порід можна вибрати собі чотирилапого друга відповідно до своїх уподобань.
Левретка
Хорти завоювали популярність як диванні собачки ще в давнину, що свідчить про їхню здатність проживати поручіз людиною в невеликому приміщенні. Левретки відрізняються найрізноманітнішими забарвленнями своєї ідеально гладкої шерсті. Вони практично не линяють, завдяки чому ви не знайдете шерстинок на килимах і меблях. Представників цієї породи не треба розчісувати: досить протирати коротеньку шерсть змоченим у воді шматочком тканини. Купати таких собак часто також не потрібно - робіть це в міру забруднення. Відзначимо, що такі ж якості притаманні ще однієї породи - уїппет.
Аффенпінчер
Зріст цього симпатичного песика становить всього 30-ти сантиметрів, та бувають і більш мініатюрні екземпляри. Шерсть, незважаючи на свою чималу густоту і довжину, не линяє. Найчастіше зустрічаються аффенпінчери чорної масті. Мордочки у них милі і смішні, чимось нагадують мавпячі. Нижня щелепа трохи випнута вперед, шерстка на бровах і щоках дуже пишна.
Догляд за аффенпінчером зводиться до щомісячного вичісування і вкорочення шерсті. Купати собаку необхідно один раз на місяць.
Бедлінгтон тер'єр
Багато в чому такі собаки нагадують маленьких овечок. Голова у них витягнута, з «чубчиком» на морді. Шерсть на стрункому і гнучкому тілі коротко підстрижена, а зріст становить всього 40 сантиметрів. Шерстка у бедлінгтонтер'єрів густа, кучерява, жорстка і коротка. Собаки майже не линяють. Забарвлення у них може бути білим, шоколадним, з жовтим та блакитним відливом.
Стригти бедлінгтона рекомендується один раз на два місяці, а для того, щоби не допустити появи ковтунів, по шерстці необхідно хоч би раз на три-чотири дні проходитися густою щіткою. Купати занадто часто не рекомендується, аби кучерики песика НЕ випростались.
Котон де тулеар
Ця вкрай рідкісна порода має другу назву - мадагаскарський бішон. Зріст таких собак у холці становить всього 30 сантиметрів. Шерсть у них густа, м'яка, середньої довжини, зазвичай білого забарвлення. Гіпоалергенність обумовлена відсутністю линьок. Котон де тулеар потребує ретельного догляду, тому що шерсть забруднюється дуже швидко, особливо після прогулянок у великих промислових містах. Купати вихованця треба не рідше одного разу на тиждень, після чого шерсть необхідно розчісувати і сушити феном. Якості цієї породи немов копіюють болонки, які також нешкідливі для алергіків.
Американський голий тер'єр
Цю породу можна назвати найяскравішим представником гіпоалергенних вихованців, тому що, згідно зі стандартами, шерсть на тілі такої собаки відсутня. Правильно доглядаючи за шкірою, ви уникнете її лущення та інших проблем. Догляд передбачає обтирання м'якою вологою тканиною, купання не частіше ніж один раз на місяць і змазування тіла спеціальними лосьйонами. Ставлення до цієї породи маєбути уважним, бо голе тіло собаки дуже вразливе. Влітку захищайте шкіру від опіків, а взимку - від морозів.
Собаки, позбавлені вовняного покриву, в більшості своїй є гіпоалергенними.
До їх числа належать також китайська чубата і мексиканська гола собачки.
Ши-тцу
У цієї маленької декоративної собаки коротка мордочка і маленькі лапки, але при цьому - широка нижня щелепа з неправильним прикусом, що робить її смішною і милою. Шерстка у представників цієї породи густа, але вона не линяє - тому ши-тцу належить до категорії гіпоалергеннихтварин. Забарвлення у собак найрізноманітніше, а шерсть нагадує людське волосся.
За показником порядності з ши-тцу не зможе зрівнятися жодна інша порода. Ваш вихованець ніколи не стане викачуватися в грязі та пилу, звільняючи вас тим самим відзайвих турбот, пов'язаних із доглядом. Купати собак цієї породи треба регулярно, а для того, щоби не доводилося часто вичісувати, рекомендується коротко стригти хоча б один раз на три місяці.
Португальський водяний собака
Свою назву порода отримала через особливе змащення, яким від природи просякнута її шерсть. Завдяки цьому фактору собаки не промокають у воді до самої шкіри. Купати вихованця з шампунем занадто часто не можна, бо в іншому випадку цей покрив змиється, і тварина стане вразливою перед шкідливими факторами зовнішнього середовища. Забарвлення португальського водяного собаки коричневе чи чорне з білими плямами.
Шерстка у таких собак часто плутається і, щоби запобігти цьому неприємному явищу, вичісувати її треба раз на тиждень м'якою і густою щіткою. В процесі цього волоски можуть випадати, але у незначних кількостях. У теплу пору улюбленця можна коротко підстригти, від чого його зовнішній вигляд не втратить привабливості. Відзначимо, що в іспанського спанієля шерсть має аналогічну пропитку, тому і ця порода відмінно підійде людям із алергією.
Самоїд
Пройти по вулиці повз такого собаки, не озирнувшись, мало у кого виходить. Самоїди гарні, милі, пухнасті. Їхня висота в холці досягає 60-ти сантиметрів. У минулі часи люди використовували самоїдів як їздових собак, але сьогодні їх тримають як декоративних. Забарвлення у представників породи біле або кремове, шерсть жорстка і щільна. Линька проходить два рази на рік, але тварина не має неприємного запаху.
Незважаючи на світлий окрас, купати самоїдів слід лише двічі на рік, але розчісувати слід щодня. В іншому випадку шерсть перетвориться на повсть. Лупа у таких вихованців ніколи не з'являється, що можна вважати великим плюсом. Самоїди належать до групи шпіцевих, представників яких можна віднести до собак, придатних для алергіків.
Поки немає коментарів. Будьте першим!