Цікаві факти про чорних ос: користь та можлива шкода від комах

Поширені в природі чорні оси відносяться до дорожнього (земляному) різновиду. Відрізняються вони від звичайних ос більшими розмірами та темним забарвленням тіла і крил. Що представляють собою дані комахи? Небезпечні чи, можливо, навпаки, корисні чорні оси? Про все це читайте в нашій оглядовій статті нижче.

«Портрет» чорної оси

Представники сімейства Помпіліди – чорні оси – досягають у довжину 15-50 мм. Грудка та голова комахи темного забарвлення (в більшості випадків – чорного кольору). Залежно від різновиду черевце може бути темним або смугастим. При цьому смужки бувають жовтого, оранжевого, білого, червоного та навіть фіолетового відтінків.

Кінцівки чорних ос тонкі та довгі. Комаха має спеціальні «гребні» для копання ґрунту – формування нірки для відкладання яєць або пошуку провіанту. Очі та вусики традиційно темного відтінку. Тіло вкрите короткими волосками. Крила в складеному вигляді розташовані паралельно тулубу. Також варто відзначити той факт, що крила чорної оси димчастого відтінку.

Пересуваються помпіліди гарячково. Здійснюючи постійні порухи крилами, комахи зигзагоподібно метушаться по поверхні землі або здійснюють короткі перельоти. Характерна особливість даного виду ос – це наявність потужного жала. Саме цей «інструмент» дозволяє чорним осам нейтралізувати здобич, в тому числі й великого павука.

Різновиди чорних ос

У природному середовищі існує декілька різновидів чорних ос. Розглянемо зовнішні риси та ареал проживання найбільш поширених у природі підвидів:

Червоночерева дорожня оса (Anoplius Viaticus). Цей різновид чорних ос широко поширений на території середньої смуги Євразії. Довжина тіла залежить від статі та віку комахи – від 6 до 15 мм. При цьому груди пофарбовані в чорний колір, а черевце – червоний. Також на черевці комахи чітко проглядаються чорні смуги. Основна частина тіла вкрита войлочком, який утворюється за допомогою світлих коротких волосків. Самка червоночеревої дорожньої оси полює на павука-вовка. Паралізовану жертву вона затягує в заздалегідь підготовлену в землі норку. Саме в такому гнізді самка дорожньої червоночеревої оси відкладає яйця.

Оса-хрестовіколов (Batozonellus Lacerticida). Оси-хрестовіколови полюють на павуків-хрестовиків. Саме ця риса і стала появою існуючої назви підвиду. Гнізда комахи облаштовують у досить пухкому субстраті. Основний ареал поширення: території нетропічної Євразії, Північна Америка, східні кордони Японії. Оса-хрестовіколов належить до великих підвидів. Середня довжина тіла комахи становить 10-20 мм. Забарвлення тіла чорне, кінцівок – чорно-руде, крил – коричнево-оранжеве з жовтим відтінком. На черевці присутні характерні жовті смуги.

Діпогон середній (Dipogon Hircanum). Розглянутий підвид чорної оси мешкає переважно в позатропічних зонах Євразії, а також у східних регіонах Камчатки та Японії. Діпогон середній формує гнізда всередині пагонів та гілок дерев. Харчується цей різновид ос личинками різних комах. Але найбільше полюбляє ласувати павуками-крабами. Для діпогона середнього характерне вугільно-чорне забарвлення. Причому саме цей різновид чорних ос має темного забарвлення крила. Довжина тіла коливається від 5 до 10 мм.

Чорно-біла оса (Monobia Quadridens). Сама назва говорить про забарвлення тіла даного підвиду – чорного відтінку груди та черевце з білими плямами й смугами. В середньому довжина комахи становить 18 мм. Чорно-білі оси харчуються переважно личинками метеликів. Для облаштування гнізд вони використовують покинуті деревними бджолами вулики та сформовані в скелетних гілках дерев дупла.

Звичне середовище проживання

Чорні оси також називаються дорожніми, або земляними. Сама назва говорить про характерну для цього різновиду комах середовище існування. Помпіліди можуть жити на півдні, заході, сході та частково півночі. Винятком вважається місцевість, де домінує суворий клімат.

Земляні оси мешкають в пухкій, але одночасно щільній землі. Щоб «будинок» був надійним та стійким, комахи віддають перевагу ґрунтовим сумішам глини, піску та вапняку. Відповідно, даний різновид помпілід відмінно уживається поблизу людини, зокрема на території прибудинкових, садових та городніх ділянок.

Характерний образ життя

Чорні оси живуть невеликими колоніями, в складі яких можлива присутність всього лише однієї матки. Решта комахи ретельно оберігають самку.

У весняний період помпіліди займаються збором нектару. У цю пору року чорні оси мешкають у занедбаних дуплах, а також серед високорослих квітів та трав. Ближче до кінця весни і початку літа комахи приступають до облаштування гнізд. Так, середня довжина земляного тунелю, в якому самка планує робити кладку, становить 3 см. Для закриття входу в тунель від стороннього проникнення застосовують земляну грудку або невеликий камінчик.

Вирушаючи на полювання, самка перебуває в активному пошуку павука. Паралізовану здобич вона перетягує по землі до облаштованого гнізда. Саме на тіло спійманого павука самка чорної оси відкладає яйце, яке через декілька годин перетворюється на личинку. Повний цикл розвитку – від кладки яйця до формування повноцінної особи – займає два тижні.

Протягом двотижневого розвитку личинка харчується заготовленим самкою тілом павука. Щоб паралізований павук залишався живим, спочатку личинкою знищуються видільна та репродуктивна системи. Дихальна та нервова системи з'їдаються останніми. Після закінчення циклу формується кокон, з якого вилуплюється імаго чорної оси. Відкладена в самому кінці літа личинка може не встигнути пройти весь цикл формування до настання холодів. Тому зимує вона в норі, досягнувши на той момент стадії лялечки.

Особливості харчування

Міцне та добре розвинене жало дозволяє помпілідам харчуватися різними комахами. Причому раціон чорних ос складається не тільки з личинок комах, мух, клопів, але також із великих павуків. Дорожня оса легко справляється з павуком, розміри якого в декілька разів більше її самої. Щоб вбити павука, оса направляє жало в точку скупчення нервових закінчень, яка відповідає за управління кінцівками.

Небезпека чорної оси

Укуси чорної оси вважаються безпечним для людини. За ступенем болі він нагадує укус червоної мурашки. До характерних ознак ураження відносяться: печіння та почервоніння шкірних покривів, висипання та набряклість, сильний свербіж.

На жаль, укус чорної оси становить серйозну загрозу для людей з індивідуальною непереносністю та схильністю до розвитку алергічної реакції. При ненаданні негайної медичної допомоги можливий набряк Квінке, анафілактичний шок та навіть летальний результат. Що ж робити при укусі комахи?

Алгоритм надання першої допомоги потерпілому при укусі чорної оси буде наступним:

1. Дезінфекція рук. Для знезараження можна використовувати антисептичні засоби або ретельно вимити руки із застосуванням мила.
2. Промивання ураженої ділянки шкіри холодною водою. Дана процедура також необхідна для запобігання потраплянню в місце укусу бруду.
3. Дезінфекція травмованих шкірних покривів. Рекомендовано використання перекису водню або хлоргексидину.
4. Накладення на місце укусу холодного компресу.
5. Приймання антигістамінного лікарського препарату: «Зодак», «Еріус», «Лоратадин», «Супрастин» та інші. Препарат та дозування повинен визначити лікар! Також не забудьте уважно ознайомитися з протипоказаннями та можливими побічними ефектами.

Користь чорної оси

Чорні оси – ідеальні помічники в розвитку сільськогосподарської діяльності. По-перше, даний різновид комах займається запиленням культивованих у саду або на городніх грядках рослин. По-друге, оси харчуються попелицями, гусеницями, личинками різних комах-шкідників. Знищення шкідливих комах сприяє життєстійкості вирощуваних рослин та навіть збільшенню показників врожайності.

Бажаєте позбутися від комах-шкідників на ділянці без використання препаратів на основі хімічних речовин? Чорні оси допоможуть вирішити дану проблему!

Чорні оси, зовнішній вигляд та особливості існування яких розглядаються в нашій статті, надають велику допомогу людині у розвитку сільського господарства та садівництва. Порівняно невеликі за розміром помпіліди здатні повністю знищити або істотно зменшити кількість шкідливих комах, що з'явилися на ділянці. Також варто відзначити той факт, що даний підвид земляних (дорожніх) ос зрідка безпричинно нападає на людину. Найчастіше комаха жалить при виникненні необхідності самозахисту.