Вибір собаки для власника-початківця

Коли з'являється бажання завести пса — слід брати до уваги деякі важливі фактори. Оптимально, якщо момент придбання вихованця збігається з відпусткою, що дозволить спокійно зайнятися його початковим вихованням, під час якого будуть регламентовані правила поведінки у будинку.

Плюси та мінуси придбання собаки

Перш за все, звір в будинку, це не тільки забава та задоволення, але й безліч додаткових обов'язків. По-друге, тварина стане членом сім'ї, тому що розділить з господарями наступні роки життя. По-третє, якщо це перша собака, у господаря не буде достатньої інформації про її утримання та розведення, тому треба вчитися, отримуючи нові знання, наприклад, з книг по кінології та навчальних фільмів. По-четверте, не можна, щоб мрії про дружбу з чотирилапим, поставши перед труднощами, змусили людину зрозуміти, що вона значно переоцінила свої можливості. По-п'яте, ні в якому разі не можна забувати, що собака — це жива, чутлива істота, що швидко прив'язується до господарів. До неї не можна ставитися як до м'якої іграшки, яку, коли набридне, буде покинуто або віддано в інші руки.

Щоб уникнути розчарувань, перш ніж робити покупку, слід розглянути деякі основні питання: найголовніше — кількість вільного часу, який людина може присвятити собаці. Це особливо потрібно цуценятам й собачим підліткам. Доросла тварина не повинна залишатися замкненою у чотирьох стінах або сидіти за сіткою клітки протягом багатьох годин. Подібний спосіб життя негативно позначиться на її психіці та підірве здоров'я (при тривалій неможливості мочитися за потребою або критичному обмеженню у рухах). Цуценя потрібно часто вигулювати й терпляче вчити не бруднити у приміщенні.

Хто в домі господар

Тут дуже важлива твердість характеру людини. Непослідовні, дуже чутливі, нерішучі особи, нездатні контролювати свої емоції, неорганізовані та слабохарактерні, ніколи не повинні опинятися в ролі власників собак (особливо бійцівських порід). Це стане їм на заваді правильно виростити й виховати звіра. Вихованець у повсякденних контактах зі своїм господарем вимагає чітких, зрозумілих правил поведінки, яких обидві сторони будуть суворо додержуватися. Відсутність послідовності у поводженні зі псом призведе до того, що він стане небезпечним, агресивним, невпевненим в собі, і, як наслідок, буде становити загрозу для оточення та навіть для власного опікуна.

Вибір статі собаки

Перед придбанням чотириногого вихованця, майбутні власники замислюються над дилемою, кому віддати перевагу, — суці або псу. Вибираючи самку, завжди слід враховувати її біологічне призначення, тобто розмноження, а саме тічку, пов'язану з ним, вона буде циклічно повторюватися. Важливо пам'ятати, що тварина може завагітніти та народити багато цуценят. В цьому відношенні пес менш проблематичний. Проте, суки мають тоншу психіку і пластичний характер, легше та сильніше прив'язуються, більш гнучкі у навчанні. Навпаки, самці можуть часто втікати з дому, тобто, схильні до бродяжництва, особливо в сезон тічки самок, одночасно статевий потяг може викликати агресивну поведінку.

Можливість розведення

Якщо власник елітної суки побажає зайнятися розведенням породи, він повинен пам'ятати, що це заняття потребує дуже багато часу, створення відповідних умов для чотириногої матері та майбутнього потомства, а також попередньої професійної підготовки. Однак якщо для репродуктивної діяльності немає бажання та умов, краще взяти пса. Після прийнятого рішення обов'язково придбати самку, рекомендується її стерилізувати. Пса теж можна піддати кастрації, це зробить його спокійнішим, лагіднішим, він не буде рватися з дому та бігати за суками.

Слід пам'ятати, що операція повинна проводитися ветеринаром, тому що вимагає точно обраного часу та застосування відповідних професійних методик. Стерилізація може бути тимчасовою (фармакологічною, достатньою для одного або двох періодів гону) або незворотною (одноразовим хірургічним втручанням), якої вистачить на все собаче життя.

Вибір відповідної породи

Можна завести метиса (дворнягу) або чистокровну собаку. Вибір залежить від смаку покупця, його платоспроможності та тієї ролі, яка відводиться вихованцеві. Призначення звіра може бути різним, наприклад, охорона будинку та присадибної території, собака-компаньйон, друг та повноправний член сім'ї.

Навіть якщо кошти дозволяють придбати дорогу і рідкісну породу, майбутньому власнику потрібно поставитися до вибору скрупульозно та критично. Наприклад, якщо у нього маленька квартира, він не може купити собаку розміром з німецьку вівчарку або бернардина. Коли людина проживає у занадто жаркому кліматі, вона не повинна заводити хаскі, який має надзвичайно густе і тепле хутро. Не можна купити пса певної породи тільки тому, що це зараз у моді. Подібні мотиви зашкодять як тварині, так і її власнику.

Тому спочатку слід подумати про вибір породи, прочитавши все про це у професійних енциклопедіях для кінологів. У світі існує понад триста собачих порід, з них приблизно 10-12 різновидів ідеально підходять, як компаньйони для початківців-власників. Ці пси мають добру вдачу й коротке хутро, добре вживаються на спільній площі з людьми, за ними легко доглядати.

Собаки для початківців:

• лабрадор;

• золотистий ретривер;

• мініатюрний шпіц;

• середній і великий пудель;

• мопс;

• спанієль;

• бернський зенненхунд;

• ховаварт;

• всі різновиди гриффонов (бельгійський, брюссельський і брабантский);

• шотландська вівчарка;

• чихуахуа;

• шотландський тер'єр;

• тибетський тер'єр.

Поширені помилки

Найчастіше, це покупка тваринки з сумнівних або нелегальних розплідників. До того ж, слід пам'ятати, що подібне розведення звірів знаходиться поза законом. Необдумані дії можуть привести до того, що буде куплена собака від невідомих батьків. Попри те, що продавець запевняв клієнта, наприклад, про мініатюрність даної породи, зворотне стане відомо нескоро, тільки після того, як щеня виросте у невеликого «слона-дворянина».

Така собака стане великим розчаруванням для господаря, тому до нього можуть ставитися, як до невдалої покупки. Зазвичай такі нещасні чотириногі потрапляють до притулків для бездомних тварин або, в гіршому випадку, можуть бути з жорстокістю викинуті просто неба, на вулицю. Якщо власник все ж вирішить залишити дворнягу при собі, то може не відчувати до нього емоційної прихильності, або грубо поводитися. У цьому випадку буде погано обом — і людині й псу. Звичайно, не виключено, що господар буде добрим, й все одно полюбить метиса, але такої гарантії ніхто не дасть, тим більше, що кількість бездомних собак у притулках та на вулицях зростає з кожним роком.

Для утримання у квартирі з недостатньою площею рекомендується вибирати мініатюрних, маленьких та середніх собак. Представників великих порід бажано розміщати у вольєрах на відкритому повітрі, з відповідним розміром майданчика та обладнанням. Якщо майбутній господар не є мисливцем, а також не схильний до тривалих прогулянок, до ранкових та вечірніх пробіжок, йому не слід купувати мисливського пса. Вихованець, не маючи можливості брати участь у полюванні й задовольняти свої мисливські інстинкти, стане некерованим та навіть почати робити шкоду. Наприклад, може почати полювати на сусідських сільськогосподарських птахів та невеличких тварин (кролів, курей, качок, гусей).

Тому слід не забувати про природні нахили цієї породи: не слід вимагати від хорта, йорка або чау-чау вміння охороняти будинок, й навпаки, не чекати від ротвейлера та кавказької пастушої сторожової вівчарки поведінки ласкавою диванної собаки-компаньйона. Також не можна вибирати вихованця, який вимагає постійного й трудомісткого догляду (розчісування, частої стрижки), коли людина не відчуває бажання цим займатися, а також не володіє вільним часом. Деякі різновиди собак просто краще, а інші гірші для початківця-власника. Вони простіше сприймають дресування, легко прощають та спокійніше реагують на неправильну поведінку недосвідченого кінолога. Не кращим вибором для першого досвіду будуть собаки, які є індивідуалістами та мають напористий, агресивний характер.

Пес у новому будинку

Визначившись з тим, який звір буде придбаний, потрібно уважно вивчити характер, опис зовнішнього вигляду, призначення та інші корисні відомості про породу. Це дасть покупцеві всю необхідну інформацію для прийняття остаточного рішення. Докладне ознайомлення також важливо, коли майбутній власник думає зайнятися розведенням, тому що представникам породи з певними дефектами не дозволяють розмножуватися.

У книгах по кінології, присвячених конкретному різновиду або групі порід, можна знайти фотографії елітних тварин. Отримувати тематичну інформацію слід у клубах собаківництва або у досвідчених заводчиків з хорошою репутацією. Якщо була вибрана племінна тварина з підтвердженим родоводом, вона буде допущена до участі у виставках.

При створенні собачого розплідника у власників повинна бути відповідна технічна база (достатня кількість місця для загонів та вольєрів, відповідний інвентар та ін.) і фінансова (кошти на годування, лікування та догляд, оплату участі у кінологічних виставках і т. і.).

Вихованець з притулку

Це дуже благородний вчинок, який заслуговує на похвалу, однак він не рекомендований для початківців-власників. Бездомні тварини з притулку, як правило, не породисті, тому не можна розраховувати на чистокровний екземпляр. Кожне походження має на увазі певні риси характеру собаки, що відповідають стандарту, тоді як у метисів це завжди своєрідна лотерея. Звичайно, там зустрічаються й чистокровні звірі, але набагато рідше. Друга проблема, як правило, практично усі безпритульні пси мають погане здоров'я. Це може бути зараження гельмінтами, травми після дорожньо-транспортних пригод, наслідки поганого харчування та неконтрольованого схрещування, зазвичай також присутні поведінкові проблеми. «Усиновлення» чотириногого з важкою долею більше підходить людям, які вже мали, хоча б невеликий, досвід у кінології.

Тварина в подарунок

Часто батьки купують дитині першу в житті собаку, але після короткого періоду захоплення малюка нової «іграшкою», на жаль, починаються прикрі події. Слід уникати такого роду подарунків, особливо, якщо питання не було добре продумане і повністю узгоджене. Волохаті друзі для початківців-власників повинні бути не сюрпризом, а усвідомленим вибором. Інакше, важко передбачити, що отримає обдарований, багато радості або ж велику кількість неприємностей.

Батькам рекомендується ретельно продумати та проаналізувати покупку тварини для дитини. Не можна розраховувати на те, що дитячий ентузіазм та бажання мати чотириногого друга триватимуть досить довго. Буде природним, що малюк після періоду бурхливого захоплення, охолоне й занудьгує, після чого, швидше за все, забуде про ще давнього улюбленця. У цьому випадку буквально всі обов'язки по догляду за псом ляжуть тягарем на плечі батьків.

З іншого боку, добре, коли діти ростуть у компанії домашніх звірів, тому, що це розвиває в них почуття відповідальності, співчуття та любові до нерозумних сусідів по планеті. Батькам потрібно розділяти бажання дітей мати собаку. Також треба завжди пам'ятати, що дорослі повинні правильно розвивати відносини (дружбу) між дитиною та його підопічним.

Проблеми вибору

Дуже важливими є фінансові питання, пов'язані з покупкою тваринки. Після прийняття твердого рішення, вибору породи та статі звіра, людина зіткнеться з іншими проблемами — яку саме собаку вона бажає, чи може дозволити собі таке придбання у принципі, і якщо так, то у якому місці її краще купити.

Ніколи не можна купувати цуценя, якщо людина не може собі цього дозволити, тому що благі наміри не будуть годувати собачого малюка або піклуватися про нього. Крім того, слід уникати подібних придбань у випадкових торговців з незареєстрованих розплідників, на вулиці або на ринку. Тварина, виставлена на продаж, може бути вкраденою, хворою, нездатною до розмноження і таке інше. Рекомендується звертатися за консультацією та допомогою в офіційні, шановані кінологічні розплідники. Їх адреси та інформацію про дати очікування виводків, можна отримати в найближчому відділенні клубу собаківництва або знайти в інтернеті. Тематичні виставки також є хорошою можливістю для встановлення прямих контактів з заводчиками.

Знайомство з цуценятами

При виборі слід подивитися на всіх малюків, звернути увагу на їх рухливість та розмір. Обранець має бути спритним, активним, багато рухатися і не показувати страху. Йому не слід мати занадто велике або надмірно дрібне тільце. У нього не повинно бути вад у будові тіла, грижі, викривлених кінцівок, неправильного прикусу. Присутність бліх, мікоз або короста — неприпустимі. Не можна брати цуценя з посліду, у якому є особини з явними генетичними відхиленнями. Тварина з такого виводка, навіть якщо буде вільною від дефектів, в майбутньому, коли виросте, може передати цю потворність своєму потомству.

Собака має бути другом людини й супроводжувати його довгі роки. Тому потрібно приділити пильну увагу її психічним характеристикам та ретельно оцінювати цуценят у цьому відношенні. Це необхідно, особливо, якщо пес буде служити у якості захисника та опікуна (для дитини, літньої людини або інваліда). Навіть якщо його призначення тільки бути компаньйоном, важливо, щоб чотириногий друг був сміливим та впевненим у собі. Завдяки цьому господареві й вихованцеві буде легше долати проблеми повсякденного життя.