Вибираємо сорти меліси і робимо заготовки

Історія культурного вирощування меліси

Зазвичай в якості батьківщини цієї ароматної трави називають Північну і Південну Африку, Південну Європу і Західне Причорномор’я. В інші країни Європи і Азії вона була завезена саме з цих регіонів і відмінно там прижилася. Вона просто зачарувала європейців своїми ароматними листочками і квіточками. мелісу вирощують у багатьох країнах. В дикій природі ця незвичайна рослина виростає повсюдно, тільки де є сприятливі умови для нормального росту і розмноження. Неокультурену мелісу часто можна побачити на сонячних галявинах широколистих лісів, на дні ярів і кам’янистих ущелин. Чудово росте і розмножується меліса на піщаних, суглинистих і глинистих ґрунтах. Субстрат повинен бути поживний і добре зволоженим. При цьому меліса не буде рости на заболочених ділянках, де ґрунтова суміш постійно волога. Якщо насінини меліси проростають в вологому, тінистому місці, то рослина сформує невеликий кущик і навіть зацвіте, та її аромат буде менш виражений. Цвітіння меліси, як правило, настає в червні і триває до кінця серпня. Якщо його вживати в їжу в якості ароматичного додатку, або в лікувальних цілях, для приготування лікувальних настоїв і відварів, слід використовувати його молоде, ніжне листя.

Сорти меліси

Меліса належить до сімейства Ясноткових і є багаторічною трав'янистою рослиною з розгалуженими сланкими або прямостоячими стеблами, потужною кореневою системою. Листова маса досить велика, хоч і відрізняється за зовнішнім виглядом. В одного сорту листочки дрібні й овальні, в іншого - великі і загострені. Суцвіття нагадують широко розкриті парасольки. Квіточки маленькі або великі, білого, блакитного, жовтого і фіолетового кольорів.

Селекціонерами різних країн були виведені безліч сортів меліси, що відрізняються між собою стійким ароматом, зовнішнім виглядом, способами розмноження, кольоровою гамою. В селекції виведені сорти, які мають сильний, яскраво виражений лимонний аромат:

• «Лимонний чай». Зелені кущі з білими, дрібними квіточками. Рослина дає перші плоди і квітки через 80 днів після висівання насіння в ґрунт.
• «Мохіто». Квітне тільки через п'ять місяців після висадки рослини біленькими квітами.
• «Свіжість». Вирощують на дачних ділянках. Кущ росте великий і об'ємний, квітне блакитними квітами.
• «Лада». Цей сорт вирощують в промислових цілях. Насінням засівають великі плантації. Вирощені стебла і квітки збирають для приготування сухих сумішей, у фармацевтичній галузі, пряних приправ, в кулінарії. Кущ вражає жовтими квітами.
• «Перлина». Великий, потужний кущ, з розгалуженою, пишною, листовою масою і білими квітами.
• «Лимонний бальзам». Гарна пишне рослина, з фіолетовими квітками.
• «Кадріль». Крупнолисткова рослина з бузковими квіточками.
• «Лимонний аромат». Маленька рослина, придатна для вирощування в саду, на невеликих ділянках. Незважаючи на слабкий по виду кущ, рослина має сильний пряний аромат. Квітне блакитними квітами.
• «Ісідора». Невисоку рослину, яка виросла з насіння, прикрашають маленькі білі квіточки.
• «Мелісса лікувальна». Рослина досягає висоти до 120см, листочки яскраво-зеленого кольору з блідо-рожевими квітами. Найбільш поширена ряболистна меліса.
• «Дозя». Висота стебла досягає 90 см. Листочки загострені, зелені, квіти білі.
• «Чисте золото». Формує карликові, маленькі кущики. Листочки салатового кольору, квіти на початку цвітіння білі, в серпні рослина розквітає фіолетовим кольором.

Збір меліси

Збирають лимонну мелісу в травні. В цей період стебла особливо соковиті, листочки молоденькі, квіточки неперезрілі. Але, і, зібрана меліса влітку, ненабагато відрізнятиметься за своїми якостями від травневої. Вона так само буде добре виглядати і відмінно пахнути, чого не скажеш про стеблах, зрізаних в жовтні. Це висохлі рослини, з жовтими, майже опалими листочками, зовсім слабкі по виду і мають нестійкий, ледь відчутний, аромат.

Обрізку стебел треба проводити рано вранці, коли в рослині підвищений сокорух і немає палючого, нехай навіть весняного сонця. Необхідно відзначити, що для чаю більше придатні молоді листочки і квіточки, для лікарських зборів особливо цінні і стебла, і листочки. Для приготування приправ більше підходять все ж квітки і листя. Обрізку проводять з використанням садових ножиць або гострого ножа. Листочки акуратно зривають, стебла же необхідно зрізати, щоб уникнути пошкодження коренів.

Сушка меліси

Сушать листову масу кількома способами:

• Під навісом на вулиці. Зрізану листову масу, при можливості, промивають, для видалення пилу, під проточною водою. Навіс встановлюють біля стіни садового будиночка. Необхідно вибрати найбільш затінене місце, адже прямі сонячні промені протипоказані рослині. Під навісом ставлять стелажі, вкривають їх картоном або щільним матеріалом. Поліетилен використовувати для цих цілей не можна, адже нижні шари рослини можуть не висохнути, а запліснявіти. Промиту, зрізану листову масу, викладають на картон тонким шаром, зверху накривають матеріалом для захисту від пилу і комах. Так залишають сировину для просушування, періодично перемішуючи її.
• В добре провітрюваному, приміщенні. Зрізані рослини промивають, перебирають, відокремивши погані, пожовклі листочки. Просушують в розстеленому вигляді на вулиці або в приміщенні. Потім з висохлих стебел формують букети, перев'язують ниткою біля основи і підвішують для просушування на дахах горищ. Рослин в одному букеті має бути небагато, так як при густій листовій масі і великій кількості стебел, всередині букета буде зовсім мало повітря, і вони можуть запліснявіти. Таку сушку застосовують при зборі рослини для використання в особистих цілях, через невелику кількість отриманої сировини. Для заготівлі в медичних цілях і розфасовки в пакети, така сушка недоцільна.
• В духовій шафі. З метою економії часу, і при малій кількості заготовленої сировини, мелісу можна підсушити в духовці. Зрізані стебла промивають, просушують і вистилають тонким шаром на деко. Кришку духовки залишають відкритою. Протягом двох годин, треба акуратно перевертати рослини. По закінченню часу, стебла готові для зберігання. Фахівці не рекомендують вдаватися до цього методу сушки, так як ароматна трава втрачає свої корисні властивості і аромат.

Зберігання меліси

Зібрану і висушену мелісу, треба правильно зберігати. Якщо правила зберігання будуть порушені, то і в цій стадії пряна травичка втратить свою цінність. Зберігати мелісу рекомендують в скляних банках, пластикові для цієї мети не підходять. Незважаючи на те що вони мають слабкий, ледь вловимий запах, та зіпсувати аромат пряної трави, все ж зможуть. Можна зберігати в тканинних мішечках або картонних коробках. Головне уникати сусідства з ароматними продуктами, щоб запах трави не змішався зі сторонніми запахами. Місце в шафі для зберігання сушеної заготовленої меліси має бути сухим, провітрюваним і темним.

При дотриманні елементарних правил збору і зберігання меліси, можна вживати ароматний напій всю зиму.