Портулак: особливості та рецепти лікарських настоїв

Портулак - соковита однорічна трава, яка часто утворює щільний килимок. Червонуваті стебла виходять з центральної точки вкорінення, і розходяться в різні боки, як спиці у колеса. Стебла розрізняються по довжині, зазвичай вони витягуються до 35 см у висоту. Листя без стебел (сидячі), овальної форми, гладкі, соковиті та блискучі. Їх розмір варіюється від 1,5 до 6 см в довжину. Листя, хоча зазвичай розташовані навпроти, також можуть чергуватися уздовж стебла, особливо поблизу основи. Маленькі, п'ятипелюсткові, жовті квіти розкриваються тільки один раз в пазухах листків і розкривають свої бутони тільки на сонці.

Особливості портулаку

Портулак, хоч і вважається одним з десяти найбільш шкідливих бур'янів у світі, також є і дуже популярним листовим овочем. У його листочках більше омега-3 жирних кислот і антиоксидантів, ніж в будь-якому іншому продукті. Він уже давно застосовується в якості корму для тварин, і знижує рівень холестерину в курячих яйцях.

Портулак відомий як відмінне джерело вітамінів A, C і E і незамінних амінокислот. Він поставляє слизові і смолисті речовини. Трава насичує організм солями кальцію, калію, магнію і т.д. Медики описують рослину як «вітамінне харчування майбутнього» через його високі смакові і антиоксидантні якості. Доведено, що стебла трави володіють високим вмістом аскорбінової кислоти.

Грузини портулак відносять до повноцінної овочевої культури і старанно культивують спеціально заради соковитого м'ясистого листя і молодих пагонів.

Історія застосування портулаку

Крім чудових смакових характеристик портулак вважається невичерпною скарбницею вітамінів і корисних для організму компонентів. Традиція застосування цього бур'яну в якості лікарської культури походить з часів Гіппократа і Плінія. Ці прославлені лікарі минулого приписували його людям старшого віку, виснаженим хворобами або важкими пораненнями.

У творах арабської середньовічної поезії портулак вихваляється як «благословенна трава» і дуже цінувалася за свої неповторні лікувальні якості.

Рослина має широке поширення, яке в основному є антропогенним у всьому Старому Світі. Ареал зростання від Північної Африки через Близький Схід і Індійський субконтинент до Малайзії та Австралії. Цей вид в Новому Світі класифікується як екзотичний бур'ян, однак він був виявлений в скам'янілостях Кроуфорд-Лейк (Онтаріо) в 1430-89 рр. н.е. Це вказує на те, що він досяг Північної Америки раніше доколумбової епохи.

Портулак в традиційній медицині

Бур'ян портулак широко використовується як цілюща рослина в середземноморських, центрально європейських і азіатських країнах. Відомий як Ма Чи Сіань (перекладається як «амарант «кінський зуб») дуже популярний в традиційній китайській медицині. Його активні компоненти включають: норадреналін, солі кальцію, допамін, ДОФА, яблучну, лимонну, глутамінової, аспарагінову, нікотинову кислоту, аланін, глюкозу, фруктозу і сахарозу. Дослідження показали цитотоксичну активність щодо чотирьох ліній клітин раку людини.

Портулак - клінічно ефективний засіб для позбавлення від лишайних захворювань, а його листя використовуються для лікування укусів комах або змій, виразок, больового синдрому від укусів бджіл, бацилярної дизентерії, діареї, геморою, післяпологової внутрішньої кровотечі.

Крім цього портулак використовують в різних частинах світу для лікування:

• опіків;
• головного болю;
• шлунка;
• кишківника;
• печінки;
• кашлю;
• задишки;
• артриту.

Трава застосовується як проносний і пом’якшувальний засіб, серцевий тонік, а також в якості протизапального і діуретичного препарату.

В системі харчування ченців чоловічих монастирів портулак застосовувався для зниження потенції, ним лікували рани і заспокоювали запалення.

Нейродерміт і псоріаз волосистої частини голови допоможуть зняти компреси з екстрактом рослини. Вони знімуть свербіж, відлущування і набрякання.

Вживання препаратів з портулаку має такі наслідки:

• він підтримує правильний рівень холестерину і цукру в крові;
• сечогінні властивості знімають напади при циститі та уретриті;
• настоянки та екстракти з трави виводять каміння з нирок і нормалізують роботу печінки;
• відновлюється робота серця;
• знімається запалення ротової порожнини та проходить кон'юнктивіт;
• позбавляє від глистів аскаридоз, анкілостомозів, шляхом впливу на м'язові органи паразитів;
• мед з насінням портулаку знімає напади при астмі;
• сік рослини позбавляє від бородавок;
• вплив трави на наднирники сприяє викиду інсуліну.

Рецепти

Існує безліч рецептів лікарських препаратів на основі портулаку, ось тільки декілька з них:

1. 2 ст. л. нарізаного бур'яну заливають 1,5 склянками окропу. Через годину-півтори настій фільтрують і застосовують для профілактики численних хвороб по 1-2 столових ложки, 1-2 рази на добу.
2. 1 столова ложка висушеної трави заливається 1 склянкою окропу, настоюється годину і фільтрується. Застосовується методом втирання в цибулини волосся для позбавлення від лупи.
3. У 40 г свіжої трави слід влити склянку води, настоювати 2 години, віджати, додати два курячі білки та приймати протягом дня. Лікування проводиться протягом 7-10 днів.
4. Столову ложку сухої трави та 200 води кип'ятити 15 хв, запарювати 2 години та процідити. Приймати відвар по 1-2 столових ложки 3 рази на добу.
5. 50 грам сухої рослини виварювати в 1 склянці води протягом 15 хвилин, після цього виливають у термос і запарюють близько 2 годин. Приймати по 1 столовій ложці 3 рази на день перед їжею при нападах артриту
6. 1 столова ложка свіжозірваної трави кип'ятити 10 хвилин, залишити на 2 години, обмотавши чимось теплим, після фільтрації приймати по 1-2 столових ложки 3-4 рази на день при болях в суглобах.

Протипоказання

Як у будь-якій інструкції медичних засобів, при застосуванні портулаку є одне «але». Людям, які страждають від гіпертонії, не варто зловживати портулаком. Якщо часто приймати препарати з цієї трави, тиск може піднятися ще вище. Але якщо не зловживати, трава нікому не зашкодить.