Відкриття українцями портулаку

Ода портулаку або, як його ще називають у нашому регіоні - солонець

Кілька років тому мені про цю рослину розповів один дуже серйозний та шанований чоловік на ім'я Ахмад, який колись приїхав вчитися до українського університету з Сирії. Тут знайшов свою долю, організував досить успішну компанію. Та й живе в Україні так давно, що й дітки вже ходять у школу та дитсадок. От якось він привіз із земель своєї Батьківщини цю корисну рослинку. У Cирії її додають свіжою у салати чи у гарячих стравах. Ахмад посіяв портулак біля свого дому та збирає врожай кожного літа. А одного дня роздивився зелені листочки популярного делікатесу у місті - просто біля дороги. І здивувався, що здалеку віз насіння, а фактично цього портулакув Україні - багато на кожному кроці. Також він мені розповів про те, як сам консервує - тушить разом зі смаженою цибулькою. З першого разу я й не розкуштувала. Дочекалася цього літа і почала вже по-іншому експериментувати з портулаком на кухні. Моє домашнє оточення з іронією сприйняло ці ідеї, але свіжий салат з додаванням смачної зелені їли й прихвалювали. Згодом я вже почала розповідати більш широкій аудиторії про цілющі та смакові властивості продукту, що в необмеженій кількості росте на наших городах і полях. Якось одна жіночка з Білорусі прокоментувала мою публікацію на фесйбуці - "Бедные украинцы, вы же по еде ходите. А ведь можно было бы его на экспорт".

Ми, українці, мало знаємо про його користь. Хоча, це відома й смачна зелень не лише у Сирії, а й у багатьох країнах Європи, Африки, Азії, Кавказу і т.д. Рослину широко культивують, як ми з вами огірки й помідори. Що вам казати - на моїй земельній ділянці солонцю чималенько. Сам висівається і починає проростати, як уже встановлюється тепла погода. То я його свіженьким у салатики, супи. Скажу чесно, пам'ятаю, як смакувала вперше - боялася, що буде бур'яновий нікчемний смак - аж, ні, схожий на огірочок з лимончиком. Але консистенція, наче трохи з кіселем - саме те, що потрібно для ніжної взаємодії зі стінками внутрішніх органів травлення! Помітила, що після вживання значно покращується настрій. Виявляється, це підтверджується й хімічним складом портулаку. Тому у стані емоційного збудження портулак їсти не рекомендується. А для подолання депресивних станів, апатії, відсутності інтересу до життя - навпаки, хрумайте життєдайні листочки у своє задолення.

Цього ж року багато українських користувачів соцмереж стали активно поширювати різні пости про корисні властивості портулаку, рецепти з його приготуванням, про різноманітний хімічний склад.

Тих, хто з радістю почав куштувати соковиті стебла й листя - було не менш тих, хто відверто насміхався з тої цікавості та зі злістю коментував "заберіть з мого городу", "нема сил з ним боротися", "яка нікчемна й шкідлива рослина" та багато інших наріканнь. Та позитивно налаштовані любителі корисної їжі не звертали на те уваги й залюбки кидали по кілька гілочок у салат, навчалися маринувати портулак, додавали у супи і рагу. З радістю першовідкривачів розповідали знайомим про своє гастрономічне відкриття. Зокрема, автор цього матеріалу, розмістивши пост про портулак на своїй сорінці, отримала майже дві тисячі перепостів (!!!).

Отже, зірковий час портулаку в Україні, нарешті, настав!

Пропоную вашій увазі один з рецептів, який я створила на основі портулаку з додаванням іншої городини. Цю страву можна готувати для подальшого консервування та їсти зразу.

Намажте її на хліб чи покладіть до улюбленої каші, смаженої картоплі, м'ясних чи рибних страв. Вона малокалорійна, корисна, смачна й готується дійсно просто.

Ікра з портулаку з кабаком

Пропорції:

• портулак - 2 частини,
• кабак свіжий - 1 частина,
• яблука свіжі - бажано кислі - 0,3 частини,
• томати - пасту, сік, морс чи свіжі ( я додала морс та кілька ложок пасти) - загалом 1 частина,
• цибуля - 0,5 частини чи й більше,
• перець свіжий чи сушений - 0,2 частини,
• спеції та сіль - на ваш смак, я додавала перець чорний мелений, перець червоний мелений, хмелі-сунелі, коріандр сухий, ще зелені зонтики з насінням кропу та петрушки, кріп сушений.

Спочатку я потерла кабак, попередньо обчистивши шкірку й поставила у казан смажитись на помірному вогні. По мірі нарізання додавала портулак. Наріжу купку - кину у казан і перемішую. Так само кілька невеликих яблучок покришила. Цибульку розділила - половину засмажила на рослинній олії, другу половину - покришила мілко і додала до портулаку з кабаком. Поки смажилась цибулька - долила у казан морс томатний, пасту, перець сушений (свіжий краще!). Потім всипала так звану засмажку, спеції, сіль та так усе разом тушкувала приблизно пів-години, часто помішуючи. Для консервування не менше цього часу. Готовність перевіряйте по тому, як зникне зелений колір та кусінчики яблук повністю розчиняться з масою.

Холодною така ікра з портулаку смакує краще.

Щодо користі: "у сировині портулаку городнього та портулаку великоквіткового ідентифіковано усього 113 сполук: 43 органічних кислот (у тому числі 17 амінокислот, 2 гідроксикоричні кислоти, 21 жирна кислота), 5 моноцукрів, 1 флавоноїд, 2 стерини, 1 стероїд, 4 альдегіди, 13 кетонів, 1 терпеновий спирт, 1 дитерпен, 1 сесквітерпеноїд, 15 ароматичних сполук, 13 аліфатичних сполук, 2 естери, хлорофіли та каротиноїди. В ході проведеногодослідження амінокислотного складу було ідентифіковано влистках, траві, коренях портулаку городнього та портулаку великоквіткового 17 амінокислот, з яких 9є незамінними. Найбільший вміст суми амінокислот було визначено улистках портулаку городнього (6,092г/100г), а найменший вміст суми амінокислот –у коренях портулаку великоквіткового (2,993г/100 г). Визначено, що унайбільшій кількості цистеїн (0,525г/100 г) містився укоренях портулаку великоквіткового, аргінін (0,780г/100 г), аспарагінова кислота (0,620 г/100 г), лізин (0,510г/100 г) –у коренях портулаку городнього, гліцин (0,805 г/100 г), валін (0,630 г/100 г), аланін (0,605 г/100 г), серин (0,503г/100г), глутамінова кислота (0,383г/100 г) –у листках портулаку городнього. Домінуючими амінокислотами в усіх об’єктах дослідження були аланін, аргінін, аспарагінова кислота, валін, гліцин і лізин. " Тут змістовна наукова робота про портулак - аналізуйте та сприймайте цю рослину серйозно.

Наявність різних поживних речовин спонукає вводити портулак в раціон спорстменів, дітей, студентів, літніх людей та вегетаріанців.

Фітолікарі рекомендують портулак при захворюванні діабетом та для насичення організму полівітамінами й потрібними амінокислотами.

Чи є шось неприйнятне у рослині? Так! Якщо ви будете занадто багато вживати цієї зелені та іншої зелені, де є багато щавелевої кислоти та при цьому будете мало рухатись, то у нирках все й відкладеться. Але, якщо ви будете вводити в раціон по кілька разів на тиждень і при цьому будете притримуватись активного способу життя, не даючи застоюватися рідині в нирках - то все буде пречудово.

Ну ще б я порадила? Перед вживанням чи приготуванням портулак треба дуже добре промивати, бо кількість маленьких листочків велика, а росте він низько, практично вистилаючись по землі.

Іщенко Світлана