Вирощуємо лілійник у саду. Посадка, догляд та обрізка лілійників

Красиві квіти лілійника прикрашають багато садів. Їх люблять за невибагливість та яскраві кольори. Шикарний аромат заповнює двір, особливо у вечірній час. Кущами декорують ландшафти та клумби. У зрізку вони стоять близько двох тижнів, тому мають попит у продавців квітів. У нашій статті ми розповімо вам про те, як правильно посадити лілійник, як за ним доглядати, розмножувати та лікувати у разі захворювань. Ознайомимо з порадами щодо обрізки лілійників.

Опис лілійників

Батьківщиною лілійників є Східна Азія. У народі їх називають квітами для ледачих садівників, оскільки вони відрізняються невибагливістю у догляді, особливо дикорослі види. Рослина має потужну кореневу систему з товстим гіллястим корінням, яке може надовго зберігати вологу і з якого виростають стебла з листям та квітконоси без листя висотою до метра. Дорослий лілійник розростається до розміру куща. Суцвіття формується на тонкому прутоподібному квітконосі. Лілійник починає цвісти у середині літа. Квіти шестипелюсткові, великі, жовтого, оранжевого або темно-червоного кольору. Період цвітіння одного суцвіття триває близько трьох тижнів. Восени формуються плоди, які являють собою тригранні коробочки з насінням всередині. Лілійник невимогливий до виду ґрунту й може рости на одному місці протягом багатьох років. До того ж, рослина дуже стійка до різних захворювань. При покупці квітки легко помилитися й купити замість лілійника лілію. Щоб цього не сталося, зверніть увагу на кореневу систему рослини. У лілійника вона гілляста, а у лілії цибулинна.

Посадка лілійників

Перед посадкою лілійника важливо правильно вибрати місце, адже він буде там рости не один рік. Намагайтеся не садити кущі під великими деревами та широкими чагарниками, вони будуть створювати тінь, Що призводитиме до уповільнення розвитку рослини і тьмяного цвітіння. Також погано ростиме кущ на вітряній ділянці та в місці скупчення води. Слід підібрати відповідний ґрунт. Він повинен бути дренованим й родючим. Якщо в обраному вами місці ґрунт глинистий або важкий, розбавте його піском з компостом. Це не дасть застоюватися волозі й вбереже рослини від загнивання. Погано підходять також лужні ґрунти, їх можна нейтралізувати вапном.

Перед посадкою рослини в ґрунт, огляньте її кореневу систему. Якщо на ній є сліди гнилі або пошкоджене гниллю коріння, його зрізають, а місця зрізів обробляють деревним або активованим вугіллям. Деякі садівники радять замочити кореневище на деякий час у розчині «Корневин» для якнайшвидшого вкорінення на новому місці. Потім його трохи підсушують й висаджують в ґрунт.

Висаджувати лілійник потрібно таким чином, щоб не засипати кореневу шийку, яка позначається трохи вище основи листя білою смужкою. Для цього викопайте яму у два рази більшу ніж розмір кореневища. По центру ями зробіть насипний пагорб й поставте на нього корінь, розправляючи його вниз навколо пагорба. Присипте кореневище ґрунтом не вище білої смуги над кореневою шийкою. Добре ущільніть землю навколо стебел та рясно полийте. Якщо ви висаджуєте лілійник влітку або навесні, поливи потрібно проводити щодня.

Догляд за лілійниками

Догляд на лілійними не складає особливих труднощів. Більше уваги лілійнику потрібно приділяти у перший час після посадки, потім лише наглядати. Тому він і називаються квіткою для ледачих садівників.

Полив

Оскільки ця рослина південна, вона не переносить довгої посухи, але також не любить переливів. Полив потрібно здійснювати відстояною водою атмосферної температури після повного висихання верхнього шару ґрунту під кущем. Бажано, щоб вода не потрапляла на листя. Від надмірного зволоження коріння лілійника швидко починає загнивати і якщо вчасно не зреагувати, рослина може загинути.

Підживлення

Якщо земля, на якій росте лілійник, пісна, підгодівлі слід проводити тричі на сезон: навесні, влітку та восени. Це пояснюється етапами розвитку рослини. Однак, навіть при хорошому родючому ґрунті, рекомендують вносити добрива навесні й восени. Весняна підгодівля проводиться комплексними мінеральними добривами на початку травня, коли починає з'являтися зелень на кущі. Добрива розкидають у сухому вигляді між чагарниками, прикривають шаром землі за допомогою граблів і рясно поливають. Осінню підгодівлю роблять у кінці серпня, коли лілійник відцвів. Це дасть можливість утворити багато бутонів на наступний сезон. Для цієї підгодівлі використовують калійно-фосфорні добрива або «Кеміра-плюс», які вносяться так само. Нормою внесення добрива вважається 20-25 грамів на метр квадратний. Для великих дорослих кущів ця кількість збільшують на половину.

Мульчування

Ця процедура дає можливість зберігати певний рівень вологості всередині ґрунту та допомагає рослині перенести морозну зиму без негативних наслідків. Для збереження вологості в ґрунті, мульчування проводять навесні, коли земля достатньо прогріється. Чагарники рясно зволожують і ґрунт навколо них вкривають шаром перегною або торфу. Даний метод захищає коріння від спеки й не дає пробитися бур'янам.

Мульчування на зиму проводять у другій половині жовтня. Рослини вкривають товстим, не менше 7 см, шаром торфу, перегною або ялинника. Це вбереже лілійник від вимерзання, при різких перепадах температур або сильних морозах у малосніжну зиму. Навесні шар мульчі слід прибрати, щоб коренева система не випрівала. Для уникнення ущільнення ґрунту над кореневими шийками роблять мульчування з грубого річкового піску, який всипають товстим шаром, до 3 см, навколо центру чагарнику.

Обрізка лілійників

Деякі садівники не проводять обрізку лілійника на зиму, мотивуючи це тим, що листя захищає кущ від обмерзання взимку. Однак, досвідчені садівники стверджують, що обрізка лілійників все ж потрібна, оскільки вона запобігає появі шкідників, які зимують у листі. У листопаді слід обрізати наземну частину рослини на 2/3 довжини.

Лілійники класифікуються на листопадні, вічнозелені та напіввічнозелені. У листопадних лілійників листя восени жовтіє та відмирає. Рослина засинає до весни. Вічнозелені лілійники мають період сну протягом двох-трьох тижнів. Напіввічнозелені рослини мають період спокою у залежності від клімату, де їх вирощують. У теплому кліматі вони сплять два-три тижні, а в прохолодному поводяться як листопадні. Вічнозелені лілійники мають тривалий термін цвітіння. Часто він продовжується до перших морозів. Однак, в листопаді слід провести обрізку лілійників, залишивши наземну частину на висоті 25 см. Якщо осінь тепла, насіння встигає дозріти й рослина встигає підготуватися до зимівлі. Напіввічнозелені й листопадні сорти на зиму слід обрізати й мульчувати.

Розмноження лілійників  

Лілійник розмножують двома способами: насінням й діленням куща.  

• Розмноження насінням застосовують більше для отримання нових сортів. Якщо ви плануєте розводити лілійник насіннєвим способом, рослини слід заздалегідь підготувати до утворення та дозрівання насіння. Для цього проведіть штучне запилення, після появи насіннєвих коробочок зріжте квітконоси й поставте їх у воду на 80 днів. Перед висіванням зробіть стратифікацію насіння. Посів роблять навесні або восени у відкритий ґрунт. Зробіть борозни завглибшки до 2 см, посійте насіння й прикрийте їх ґрунтом. Пікірування не проводять поки з паростків не отримають кущі. Слід враховувати, що перше цвітіння таких кущів ви побачите через 4 роки після посіву.
• Розмноження діленням куща більш результативний спосіб, тому, що він не тільки допомагає омолодити рослину, але й дозволяє їй рясно цвісти та мати привабливий зовнішній вигляд. Викопайте всю рослину з коренем й помістіть її у воду. Почистьте коріння від ґрунту й шляхом розхитування розділіть його на кілька частин. Якщо розподіл вручну не виходить, скористайтеся ножем. На кожній частині повинно бути здорове коріння й ростові бруньки. Всі зрізи обробіть товченим активованим вугіллям й трохи підсушіть. Посадіть всі частини на заздалегідь підготовлені місця.

Захворювання та шкідники  

Лілійники дуже стійкі до захворювань, але іноді їх може вражати коренева гниль, бура іржа, бактеріоз, вірусні хвороби та грибки. В такому випадку хворі рослини спалюють, а ґрунт під ним обробляють формаліном, висококонцентрованою марганцівкою або спеціальними препаратами.  

Частою проблемою лілійника є ураження шкідливими комахами:  

• Садовий шкідник попелиця уражає листя в період високої вологості повітря та різких перепадів температур. Своєчасне виявлення попелиці дає можливість врятувати рослину. Для цього її обробляють препаратами «Актофіт» або «Бітоксибацилін».
• Маленький павутинний кліщ з'являється у період високої температури повітря і в посуху. Побачити саму комаху складно, але на його наявність вказують плями коричневого кольору. Кущі перестають розвиватися, втрачають бутони і перестають квітнути. На допомогу прийдуть такі препарати як «Санмайт», «Фуфанон» або «Оберон».
• Кореневий кліщ поїдає практично всі частини рослини: стебла, бутони, листя, квітконоси й молоді паростки. Потрапляє у рослину з ґрунту, тому, що живе у коренях. Захворіла рослина покривається коричневими плямами й рубцями. Для лікування застосовують замочування на 24 години цільного куща в розчині «Актовіта».
• Листові шкідники равлики з'являються у період підвищеної вологості. Вони приповзають з трави і їдять листя й пагони, роблячи у них численні дірки. Позбутися них можна за допомогою пасток, хімічних препаратів типу «Грім» або зібрати вручну.
• Кореневий шкідник капустянка небезпечна швидкістю розмноження й агресивністю поведінки. Вона поїдає м'якуш кореневища, що призводить до швидкої загибелі рослини. Щоб уникнути поразки капустянкою слід регулярно глибоко рихлити ґрунт навколо кущів за допомогою вил. Якщо вона вже з'явилася, рослини й ґрунт обробляють препаратами «Медведтокс», «Актара» або «Гром».

Різні нематоди також пошкоджують кореневу систему, й переносять інфекції та віруси. Це одні з найнебезпечніших комах, через те, що препаратів від них немає і врятувати рослину практично неможливо. ЇЇ спалюють, а ґрунт під нею обробляють формаліном, марганцівкою або хлорним вапном.