Розведення індичок: поради для початківця птахівника

Розведення індиків - не найпростіше завдання. Ці птахи дуже вибагливі. Вони дуже люблять чистоту. Мінімальна температура їх утримання дорівнює 15 градусам тепла, а максимальна - 25 градусам. Важливо підтримувати для них оптимальний рівень вологості, який не повинен перевищувати 60%. Утримувати птахів бажано в вольєрах на підстилці. Існують, щоправда, і такі породи, для яких утримання у вольєрі є неприйнятним. Тому їх вирощують виключно на волі. Якщо дачник або фермер вирішує зайнятися розведенням індиків, йому необхідно знати все про інкубацію. Нижче ви знайдете короткий, але інформативний лікбез для птахівника, який допоможе розібратися в питаннях розведення індиків глибше.

Правила інкубації

Середня виводимість яєць індичок становить вісімдесят відсотків і характеризується як невисока. Але це не особливо лякає тих, хто всерйоз замислюється про розведення цих птахів. Почати потрібно з покупки яєць у перевіреного і авторитетного заводчика. Це перший найважливіший крок на шляху до отримання здорового виводка. Все інше буде залежати від вас: якщо ви зможете створити спеціальний мікроклімат для яєць і не будете забувати вчасно їх перевертати, все повинно вийти. Ми ж готові зі свого боку надати вам інформаційну підтримку. Нижче ви знайдете кілька важливих правил, які пов'язані з процесом інкубації. Використовуйте їх в якості орієнтира.

Інкубаційний період триває майже місяць, а якщо точніше - 28 днів. Приблизно з 25 дня ви можете чути ворушіння і писк, що доноситься з яєць. Але чіпати в цей момент яйця категорично заборонено: пробити собі шлях назовні маленькі индичата повинні самостійно. Якщо у пташеняти не виходить, йому доведеться допомогти. Але це потрібно сприйняти як сигнал до того, що цей малюк буде досить хворобливим.

• Якщо до переміщення в інкубаційну шафу індичі яйця зберігалися в холодильній камері, їх потрібно дістати і на 24 години залишити при кімнатній температурі. У цей час потрібно нагріти інкубатор до температури 38,3 градуса, а також подбати про те, щоб усередині нього була вологість 60%.
• Після закладки яєць і закриття інкубаційної шафи починається так званий період прогрівання. Тривалість такого періоду становить шість діб.
• Якщо у інкубаційної шафи є вбудована функція перевертання яєць, то перші сім днів інкубатор взагалі не потрібно чіпати. Якщо така функція відсутня, то кожні чотири години яйця потрібно перевертати вручну.
• У період з сьомого по дванадцятий день закладки температуру регулюють. Вона повинна бути знижена до показника 37,7 градусів, а вологість повітря в шафі повинна бути зменшена на 10%, тобто до 50%. В цей же період в обов'язковому порядку проводять щоденне провітрювання шафи. Її відкривають буквально на п'ять хвилин, щоб забезпечити циркуляцію повітря всередині інкубатора. Також в цей період, приготувавши марганцовочний розчин, яйця обприскують, але всього один раз - цього цілком достатньо. Перевертати яйця не припиняють. Частота переворотів залишається колишньою: раз на чотири години.
• З тринадцятого по двадцять перший день температуру всередині шафи потрібно знизити на 0,2 градуса, а вологість при цьому залишити на колишньому рівні. Тепер провітрювати внутрішній простір інкубатора необхідно не один раз в день, а двічі. І не п'ять хвилин, а по десять хвилин. Поки яйця продовжують дозрівати, їх обробляють антисептичним препаратом. Обробку проводять двічі. Важливо обприскувати яйця антисептиком через рівні часові проміжки.
• З двадцять другого по двадцять четвертий день режим яєць залишається колишнім, але кожне провітрювання (яких в добу має бути два) подовжують на п'ять хвилин. Тепер одне провітрювання триває ¼ години. Перевертати яйця вже можна трохи рідше - раз на шість годин. Одного разу яйця вакцинують від мікоплазми.
• З двадцять п'ятого по двадцять восьмий день температуру ще раз знижують на 0,1 градус. Вологість повітря, навпаки, підвищують: тепер показник повинен знаходитися на рівні 70%. У провітрюванні яйця більше не мають потреби. Як не потребують і в переворотах. За цей період їх двічі обприскують теплою чистою водою за допомогою звичайного пульверизатора.

Приблизно на двадцять п'ятий день фахівці рекомендують змінити місце дислокації яєць на спеціальну камеру, в якій пташенята зможуть відразу встати на ніжки і випрямити свої крильця. Важливо дочекатися моменту, коли пташенята повністю обсохнуть. Як тільки вони стануть пухнастими, ви зможете сміливо перемістити їх в брудер, оснащений ультрафіолетовою лампою.

Підвищена вологість в період з 25 по 28 день розм'якшує шкаралупу і фактично допомагає пташенятам швидше її пробити - і вибратися назовні. Якщо не відрегулювати вологість в цей період, у індичат можуть виникнути складності.

У перші години життя після переведення індичат в брудер їх підгодовують вареним яйцем і поять глюконатом кальцію. В якості альтернативи замість цього можна використовувати солодку воду. Приготувати її простіше простого: просто додайте в теплу воду об'ємом один літр столову ложку цукру і перемішайте до розчинення кристалічного інгредієнта. У зв'язку з тим, що використовувати поїлки в цьому віці пташенята ще не в змозі, птахівникам часто доводиться застосовувати шприци, щоб їх напоїти. Друге годування проводять через три години після першого.

Раніше ніж на третій день з моменту появи індичат на світло комбікорм їм не пропонують. Раніше їх шлунково-кишковий тракт потрібно підготувати до такого роду їжі. Тому спершу малюків годують вареним яйцем, сиром, зеленню. Обов'язково дають досхочу напитися. Після обов'язково пропонують передстартову версію комбікорму - в якості проміжного варіанту. І лише після цього починають традиційне годування.

Природне розмноження індиків

В принципі, вам зовсім не обов'язково купувати яйця у заводчиків, витрачати на це гроші і - що найголовніше - сили. Інкубаційна шафа і увага, яку ввона до себе вимагає, - це дуже непросто. Далеко не кожен може собі дозволити перебувати біля шафи цілий місяць безперервно. Якщо це перше, про що ви думаєте, можливо, для вас є сенс розглянути варіант природного розмноження.

1. Організовуємо батьківське стадо. Це перше, з чого починається природне розмноження. У таке стадо входить самець і приблизно з десяток самок. Насправді, десять - це максимальна кількість при мінімальній кількості шість. Важливо відібрати в стадо найпоказовіших птахів: красивих міцних і здорових. Якщо мова йде про індичі породи так званої легкої ваги, то в батьківському стаді може бути присутнім від п'ятнадцяти до вісімнадцяти самок.
2. Утримуємо окремо. Індички повинні міститися в одному місці, а індики - в іншому. Вони можуть бачити один одного, але при цьому не повинні контактувати між собою.
3. Заводимо самця. Приблизно на сьомому-восьмому місяці життя самок до них можна запустити самця. Тобто приблизно на 220-й день їх існування. До цього часу період статевого дозрівання добігає кінця - і птиці готові зайнятися поповненням сімейства.

Парування для індиків - досить серйозна проблема. По-перше, їм заважає їх значна маса тіла. По-друге, їм заважають пір'я. По-третє, самці мають досить значні пазурі на лапах, тому часто в процесі ранять самок, а це теж недобре. Коли самка готова до основного процесу, вона сідає на землю і широко розкидає крила. Самцеві досить зручно в цей момент видертися на її спину і впорснути в її клоаку насінну рідину. Зробивши це з однією самкою, він переходить до наступної.

Зрозуміти, що індичка готова до процесу спаровування, досить просто: щоб повідомити про це, вона починає вискубувати у себе пір'я.

Часто після запліднення самка зносить з десяток яєць. Саме для запліднення такої кількості яйцеклітин вистачає порції впорснути самцем насінної рідини. Однак для інкубації використовують не всі яйця, а тільки перші шість штук. Чотири яйця, які з'явилися пізніше за інших, швидше за все, мають патологію. Але навіть якщо немає, ризик цього дуже великий, тому краще не ризикувати.

Правила штучного запліднення

Якщо подвір'я невелике, то, швидше за все, все станеться природним способом, і птахівникам не потрібно буде втручатися в процес запліднення. Але коли господарство велике ... У цьому випадку доведеться організувати запліднення штучним шляхом. Це означає, що вам потрібно буде відібрати індиків-виробників, а після зробити у них забір насінної рідини. Не переживайте: ніякої шкоди птахам цей процес не завдасть. Що робити після - в алгоритмі нижче.

1. Виділяємо окремий бокс.
2. Встановлюємо в боксі стіл і поміщаємо на нього самку.
3. Фіксуємо самку, щоб вона не полетіла.
4. До столу приставляємо драбину і запускаємо індика.
5. Індик бачить самку, і вона починає впливати на нього подібно подразнику.
6. Індик підіймається по драбині і укладається самці на спину.
7. У цей момент оператор починає масажувати індиків живіт, щоб активізувати самця і прискорити процес.
8. Оператор бере семяприймач, відшукує в верхній частині клоаки спеціальний орган, який виводить насінну рідину, і проводить забір.

По закінченню цієї процедури індика, який поділився насіннєвою рідиною, відправляють назад в сім'ю. Забір продовжують за допомогою наступного самця - і так далі.

Однієї зібраної дози насінної рідини вистачить для того, щоб провести запліднення двох десятків самок.

Описаним вище чином індиків можна використовувати не частіше, ніж тричі протягом семи днів. Перш ніж проводити штучне запліднення, насінну рідину необхідно перевірити на активність сперматозоїдів. Для цього її змішують зі спеціальною добавкою і оглядають під мікроскопом. Якщо сперматозоїди активні, проводять подальше запліднення.

1. Укладаємо самку клоакою догори, утримуючи її при цьому за ноги і за крила.
2. Знаходимо всередині клоаки отвір яйцевода.
3. Набираємо розбавлену насінну рідину в піпетку і на три сантиметри вводимо її в яйцепровід.
4. Вводимо насінну рідину.

Через добу індичка зробить першу кладку. Це яйце вже буде запліднене. Наступні шістнадцять яєць теж можна забирати. В цілому, через вісім місяців з моменту завершення статевого дозрівання індичку можна сміливо використовувати для штучного запліднення. Пізніше вже не варто, так як вона починає старіти, а якість знесених нею яєць починає різко знижуватися.

Яйця, знесені самкою, яка була запліднена штучним способом, не потрібно мити. Якщо вони в пилу - досить протерти їх серветкою. Виправданою є дезинфикуюча обробка шляхом обприскування. Після яйця відправляють в холодильну камеру, перевернувши їх гострим кінцем вниз. Максимальний термін зберігання становить десять діб. Та й то за умови, що температура в холодильній камері дорівнює 12 градусам. Наступний етап - інкубація, але про це ми вже встигли розповісти вище.